_pictogram.svg.png)
До 2015 року львівський снайпер Сергій Шимчак захищав Україну від окупантів на сході. Аж допоки його не підкосила рідкісна хвороба, від якої німіло все тіло. Медики спершу прогнозували, що чоловік не зможе ходити. Але йому вдалося. Зокрема, завдяки спорту.
Чоловік розповідає: «Наприклад, в мене частково почала ліва рука працювати. В принципі, правою досі не можу писати. Але ліва вже набагато краще працює».
Зі стрільбою з лука наш герой познайомився минулого року. І відразу захопився. Сергій підкреслює: «Не даром говорять, що це заразний вид спорту. Затягнуло. А ще я зрозумів, чому японці вважають, що стрільба з лука ‒ це мистецтво. Тому що там кожен постріл треба прогнати через себе». Шимчаку так припав до душі цей спорт, що тепер стріла завжди із чоловіком. У вигляді татуювання на руці.
Після тривалих тренувань у клубі «Медін» Сергій Шимчак вдало пройшов національний відбір «Ігор нескорених». Тож восени представить Україну в Сіднеї на спортивному фронті.
Львів"янин вправляється і у приміщенні, і надворі, переборюючи ще й природні перепони. Минулоріч чоловік уже виступав на «Іграх нескорених» у велоспорті. Тепер же ж основною дисципліною буде стрільба з лука. Сергій говорить: «Я задоволення отримую від кожного пострілу, який би він не був. Бувають в житті нервові стреси. А от після тренування це все зникає. Мені дружина навіть сказала, що кожен день би мене виганяла на тренування» (сміється).
Тренерка Сергія Шимчака Олена Паламарчук розповідає: «Основний «ключик»: йому все треба детально пояснити. І коли поясниш, як то треба робити, він над тим працює. Але то так легко на словах. А насправді, надзвичайно важко через його захворювання. Складно все дається, кожен жест».
Спортсмен каже: минулорічний виступ був розминкою. Тепер налаштований дуже рішуче. «Не хочу хвалитися, але прагну саме «золота», ‒ зізнається Сергій.
