Цей 28-річний француз встановив в 2014-му не одне досягнення. Так, ще в лютому він побив рекорд Сергія Бубки, що тримався довгий 21 рік. А ще Рено Лавілен’ї став чемпіоном Європи – вже втретє! А ще – він виграв 21 турнір з 22-х, в яких брав участь. А ще… Ще можна довго продовжувати, але краще надамо слово самому номінанту на звання кращого легкоатлета світу 2014 року.
«Так, це був прекрасний рік для мене, бо я зробив все, що хотів. Навіть більше. Але своїми виступами у приміщенні я задоволений більше – на повітрі в мене виходило стрибати трохи гірше».
«Коли люди йдуть на стадіон, вони здебільшого хочуть побачити стрибки в довжину, метання, біг – будь що. А ось тепер їхня увага привернута і в сектор для стрибків з жердиною. Це добре, це дуже добре для нашого виду».
«Те, що я побив рекорд цього року, стало сюрпризом й для мене самого – я мав це зробити в 2015, або в 2016-му. Все відбулося значно раніше. Але спорт тим й прекрасний, що непередбачуваний».
«Я дуже засмучений подіями в Донецьку. Тим, що арену «Дружба», де я встановив свій рекорд, було зруйновано. Це місце назавжди буде в моєму серці».
«Я люблю те, що я роблю, я люблю свій спорт, я насолоджуюсь кожним днем. Мотивації в мене ще вистачить і на чемпіонат світу, і на чемпіонат Європи. Я ще не зібрав всіх своїх титулів».
«Я гордий тим, що увійшов до трійки найкращих легкоатлетів року, думаю, в мене гарні шанси на перемогу. Та скоро вже побачимо».
За матеріалами ІААФ