Днями президент ФЛАУ дав розвернуте інтерв’ю журналістам кіровоградського видання «Спортрепортер» стосовно реформи спортивної галузі. Ця тема зараз активно обговорюється не тільки у ЗМІ, а й у спортивних колах, тому процитуємо деякі частини розмови.
- Наскільки зараз актуальна реформа нашої фізкультурно-спортивної галузі?
- Якщо реально називати речі своїми іменами, система підійшла до критичної точки і знаходиться за крок від загибелі. Сьогодні накопичилась така маса проблем, за якої відкладення змін може призвести до втрати всього доброго, що в нас ще збереглося. Спортсмени та тренери десятками покидають Україну, у спорті регулярно виникають скандали, пов’язані з неефективним використанням коштів та адміністративними зловживаннями. До того ж гостро стоїть і проблема допінгу. Тож необхідність змін назріла – і не визнавати це означає розписатися у власному безсиллі. Ми вже не маємо права на помилку.
- Опоненти реформи стверджують, що ми й досі серед кращих в медальному заліку Олімпійських ігор, і це підтверджує, що все не так погано.
- в даному випадку, якщо ми вважаємо себе професіоналами, треба не просто жонглювати фактами. Треба все серйозно проаналізувати і відповісти: чи дійсно досягнення елітного спорту є результатом зладженої роботи системи? Або всі ці нагороди завойовані спортсменами та тренерами незважаючи на сучасний стан галузі? Реально більшість наших успіхів досягнуто в індивідуальних видах спорту. При цьому більшість українських зірок говорять, що їм чогось не дали, не організували, не забезпечили… Тож перемоги одержують більше за рахунок героїзму.
- Ви намагаєтесь знайти відповіді на ці питання в той ас, коли країна переживає один з найскладніших періодів своєї історії. А це ще більше ускладнює реформи?
- Дійсно, соціально-економічна ситуація у нас в країні вкрай важка. Спортивний бюджет зменшується і в наступному році, більш за все, він буде не найкращим для розвитку спорту. При цьому сьогодні спорт тільки на дотації держави, і вона виділяє близько 6 млрд. гривень, 4 з яких йде через профільне міністерство. А чи ефективно використовуються ці кошти – це питання для мене. Достатньо подивитись на бідність тренерів, на спортсменів, які не мають елементарних речей для тренувань, і ви отримаєте відповідь на питання про ефективність системи. Сьогодні фінансування спорту в більшості випадків ніяк не пов’язано з конкретними результатами і реальною користю для країни.
- І все ж, як зробити так, щоб наша спортивна система стала життєздатною та ефективною?
- Основна мета реформи – адаптувати спорт до ринкової моделі економіки, в умовах якої ми живемо. Всі напрямки, такі як спорт вищих досягнень, можуть бути чітко ідентифіковані, прораховані і оцінені. Мова йде про те, що фінансування має зберегтися на тому ж рівні або навіть більше. Однак всі мають чітко розуміти, що якщо країна платить, то вона повинна розуміти за що. Якщо будь-який вид спорту отримує фінансування, то необхідно проаналізувати: скільки слави він може принести на міжнародній арені, що втілюється в конкретні медалі на змаганнях. При цьому однакова медаль, отримана спортсменами у різних видах, може мати різну цінність для країни в сенсі підняття престижу країни.
Ми пропонуємо, щоб спорт не отримував подачку від країни, я це відбувається зараз. Ми намагаємось зробити так, щоб, припустимо, місцеві мешканці розуміли: куди йде фінансування та бачила конкретний результат та користь від роботи спортивної галузі.
Зараз критеріїв, за якими виділяються державні кошти, взагалі немає. Тож наше завдання їх розробити і зробити зрозумілими абсолютно для всіх. І ще – треба привести наш спорт до моделі, яку використовують у всьому світі, і зняти силу-силенну в основному зовсім зайвих обмежень.
- Шляхи реалізації цих змін вже знайдені?
- Нам не потрібно нічого вигадувати - треба подивитись на світову практику. Природа спорту така ,що вид не існує без відповідної федерації. Є світові, європейські та національні структури. Вони й встановлюють свої правила, по суті, вони є володарем виду спорту. Спорт в світі розвивається завдяки ефективній роботі федерацій. В Україні ж нині всі важелі управління сконцентровані в відповідних державних органах. Ми маємо визнати, що кожного разу, коли Міністерство молоді та спорту видає наказ про проведення змагань, воно порушує головний принцип спорту, олімпійську хартію та правила тих видів спорту, в роботу яких по суті втручається. Лише федерації мають повноваження на прийняття таких рішень.
- Але ж федерація з такими широкими повноваженнями просто зобов’язана буде доводити свою ефективність і необхідність на основі визначеного рейтингу?
- Саме так. Останній спортивний конгрес «За реформи», на якому були присутні більш ніж 200 представників різних видів спорту, одноголосно прийняв рішення, щоб цей принцип був втілений в життя. Далі почнеться складний, багаторівневий процес, який не може бути реалізований тут і зараз. Тож наступним кроком буде широке обговорення концепції змін, що ми пропонуємо, з залученням представників різних федерацій та широкого загалу в регіонах.
Відповіді на інші не менш цікаві питання читайте у повній версії.