_pictogram.svg.png)
6 березня, окрім Аліни Фьодорової, була у нас ще одна фіналістка. Анна Плотіцина (Харківська обл./Київська обл.), пройшовши вдало два кваліфікаційні раунди, увійшла до вісімки найкращих у бігу на 60 метрів з бар’єрами.
Проте на фінал, як виявилося, у Анна сил забракло. Від переможниці, Аліни Талай з Білорусі, вона відстала на 25 сотих секунди – 8,10 і восьме підсумкове місце.
- Важко в один день три кола для мене, це вперше таке. І тренер хотілося б, щоб був зі мною поруч, трошки налаштовував. А так самій важко.
- Дуже високі результати були у фінальному забігу. Якби ви по своєму кращому результату в сезоні пробігли (7,99), то все одно б до трійки не потрапили.
- Так справа в тому і полягає, що необхідно покращувати час від кола до кола. А що гадати тепер вже.
- Втома давалася взнаки?
- Так. А коли йде втома, тут важлива підтримка ззовні. Важливо, щоб тренер був поруч. Особливо технічні види – це дуже важливо, щоб десь підказати. Тому що, коли все поспіхом, забіг за забігом, можна щось не помітити. Особливо в бар’єрах, стрибкових видах. Ми усі розуміємо, що не усіх тренерів можна привезти.
Але ще хочу сказати, що дівчата-суперниці усі молодці, по особистим рекордам пробігли. Мені з моїм зростом, я на півтори голови вища їх, важко перебирати ногами. Особливо таку дистанцію коротку. Для мене взагалі у цьому сезоні було приємною несподіванкою, що такий високий результат показала.
