Вихід сумчанина Євгена Гуцола до фіналу у бігу на 400 метрів на чемпіонаті Європи вже був розцінений, як невелика несподіванка.
Проте, Євген у боротьбі з іменитими суперниками не знітився, і у вирішальному забігу також проявив себе у найкращій якості. П’яте місце з результатом, який майже дорівнює його особистому рекорду, – 46,73.
- Задоволений. Пробіг усього на одну соту гірше особистого рекорду. По першій доріжці – я вважаю це нормально. Після учорашніх забігів був незадоволений, бо не зміг показати свій результат, показав два слабких результати. Але пощастило, вийшов до фіналу. Сьогодні хотілося показати свій рівень, підтвердити його. Порадувати уболівальників, які підтримували мене не трибунах, вдома. В цілому, звичайно, хотілося бути в призах. Але поки що мабуть рано.
- Не знаю з приводу того, що пощастило, але такого задоволення від фінішного спруту, як учора, я не отримував з часів Івана Гешка. Тим більше, що у півфіналі з вами стався інцидент. Що там відбулося?
- На старті, на першому віражі, десь на 50-ти метрах, я так гарно зловив нахил віражу, і трошки нахилився всередину. Там якраз стояла телекамера, я плечем ухилився і побіг далі.
- Це через це ви уповільнились трохи?
- Та ні. По першій доріжці я не бачив сенсу швидко починати, тому що на цій арені віраж дуже крутий, і якщо швидко почати, то можна друге коло просто не дотерпіти, не дотягнути. Тому я й розраховував так починати, як учора. Ну, можливо, трошки швидше хотілося. Але незвичний віраж, незвичний манеж. Учора розбігався, сьогодні показав свій результат – задоволений. Хотілось, звичайно, на дві соті швидше, щоб по особистому рекорду пробігти. Але нічого, нормально.
- Ну що, тепер про літній чемпіонат світу можна думати?
- Будемо працювати. Там сильно високі нормативи – 45,50. Це на секунду швидше мого рекорду. Але зима пройшла добре, емоції від сезону позитивні. Вдалося себе порадувати, себе, тренера. І я вважаю на куражі будемо далі намагатися виконувати норматив.