Як українці у Москві вчилися

У середині травня у Москві відбувся семінар «Стратегія розвитку легкої атлетики» ля завідуючих кафедрами легкої атлетики спортивних університетів на інститутів, в якому взяли участь двоє українських фахівців.

 

Рішенням Виконкому ФЛАУ на семінар були направлені завідувач кафедри легкої атлетики Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту Василь Горбенко та доцент кафедри теорії та методики олімпійського та професійного спорту Тернопільського національного педагогічного університету Валерій Єднак. Своїми враженнями від відвідування заходу з нами поділився Валерій Єднак:

 

- Враження колосальні. Я на таких заходах вперше і дуже сподобалося. Перш за все, як не дивно, сподобалася сама атмосфера. Їхав – сама атмосфера, як не дивно. Їхав до Росії з пересторогою, але взагалі ніяких проблем не виникало. Зустріли привітно, спілкувалися, не відчувалося ніяких непорозумінь чи якогось політичної напруги.

 

Були присутні представники практично усіх республік колишнього Радянського Союзу, крім Естонії, Азербайджану та Молдові. Також був делегат з Болгарії. Загалом – 19 чоловік. Усі люди з одного кола, і було легше знайти спільну мову.

 

Керівник семінару – професор Віталій Черкашин, в основному він був доповідачем. Офіційний лектор ІААФ Євген Лебонда провів коротку розповідь про дитячу легку атлетику, також зі вступним словом виступим директор московського регіонального Центру розвитку ІААФ доцент Вадим Зеліченок.

 

Більше уваги було приділено тренерській діяльності: планування тренувального процесу тощо. Хоча перша акцентована була позиція – це впровадження дитячої легкої атлетики в навчальний процес, як її реалізувати. Скажу відразу, що проблеми з інвентарем на пост-радянському просторі ні чим не відрізняється від наших, в декількох моментах у нас навіть краще – у наших регіонах його більше. А дехто взагалі чув про «Дитячу легку атлетику ІААФ» ледве не вперше, не знав, що з цим інвентарем можна робити і для чого воно призначене. Там пояснили, що не треба чекати того комплекту обладнання. Можна усе придумати за допомогою підручних засобів. Вони планують в Росії зробити яким чином: ввести у школах третій на тиждень урок фізкультури, але назвати його не «Урок легкої атлетики», а «Урок Ісінбаєвої». Але тут більше вони не деталізували.

 

Взагалі радять, щоб у спеціалізованих вищих навчальних закладах завкафедрами в начальний процес  закладали декілька годин на дитячу легку атлетику, щоб майбутні фахівці ознайомилися з нею.

 

 

Приємно було почути, як Черкашин теплими словами згадував курси лекцій, які проходили у нас у Конча-Заспі. Він під час семінару зупинився більше на тренерській діяльності – тренувальний процес, мікроцикли, річний цикл тренування. Ділився інформацією дуже щиро, розгорнуто, нічого не приховуючи, у доступній формі. Було навіть трохи дивно, адже там було декілька його авторських речей.

 

Він дуже багато посилався на українських фахівців Платонова та Бондарчука. Також цікаво – він провів статистику: частка завойованих медалей у відповідності до кольору шкіри – негроїдна, європеоїдна та монголоїдна, і що нам чекати далі. За його думкою, в спринті нам нічого не світить, єдине – це середні дистанції і технічні види. Хоча знову ж таки – йде асиміляція, переїжджають, мігрують спортсмени, тож не відомо, як воно вийде насправді. Що цікаво, вони сподіваються, що на наступний олімпійський цикл, може в Ріо-2016 вистрелить Нігерія. Від Нігерії очікують прориву через велику кількість населення у цій країні. Хоча, Зеліченок з цим не дуже погоджувався, але Черкашин казав: «Ну посмотрим, посмотрим».

 

Для мене було відкриттям, як не дивно, що у їхнього московського центру ІААФ є офіційний сайт http://iaaf-rdc.ru/ , що містить дуже багато наукових матеріалів, перекладених російською мовою. У вільному доступі цілі підручники, в яких чітко розписані найрізноманітніші аспекти. І якщо хтось би хотів і зайшов на той сайт, то для себе багато б чого знайшов. Є підручник по харчуванню, підручник по тренувальному процесу. Дуже багато матеріалу, а ми зовсім про нього не знали раніше.

 

Хочу сказати – на такі заходи треба їздити, і якщо є можливість когось сюди запросити – запрошувати провести дводенний-триденний семінар. І тут не у сертифікатах, що ти прослухав курси ІААФ, справа. Вони вам знадобляться хіба що якщо ви поїдете працювати за кордон. Головне в подібних семінарах – самовдосконалення.

 

З презентацією Валерія Єднака, підготовленою ним за підсумками відвідання семінару, можна ознайомитися за ЦИМ посиланням.

 

Якщо хтось з фахівців має бажання отримати електронну копію роздаткових матеріалів (в них міститься у повному обсязі усе, про що йшлося на семінарі, а також те, що лектори за браком часу не встигли розповісти) – замовлення надсилайте до секретаріату ФЛАУ на електронну адресу