Командний чемпіонат Європи-2015: постскриптум від В’ячеслава Тиртишника

Командний чемпіонат Європи-2015, який 20-21 червня відбувся у Чебоксарах (Росія), був одним з найголовніших стартів цього сезону для української збірної. Наша команда посіла на ньому сьоме місце.

 

 

Ми вже ознайомили вас зі статистичним аналізом виступу у Чебоксарах вітчизняних атлетів, а також з тим, як оцінили свої результати самі спортсмени. На черзі – аналіз змагань виконуючого обов’язки державного тренера з легкої атлетики Мінмолодьспорту В’ячеслава Тиртишника:

 

- Минулого року на командному чемпіонаті Європи ми були шостими. Сподівалися на це місце і зараз. Об’єктивно, за розкладом сил на континенті – воно наше. І підсумку збірна стала сьомою. Звичайно, трошки осад легкий неприємний залишився, але з іншого боку я б не оцінював виступ як невдалий, тому що у нас чи не вперше не було «нулів», 11-х та 12-х місць. І відставання від британців та італійців склало менше десяти очок. Тобто за певних розкладів ми цілком могли стати і п’ятими, навіть виступаючи без лідерів – Ольги Саладухи, Богдана Бондаренка та Андрія Проценка.

 

Звичайно, найприємніше враження залишила Наталія Погребняк, яка посіла друге місце на 100 метрів, у чудовому стилі впевнено з особистим рекордом виграла 200 метрів і була фундаментальною ланкою в переможній естафеті. Жіноча естафета нас приємно здивувала. У цієї команди ще трошки недопрацьована передача палички, і навіть за цих обставин дівчата примудрилися встановити рекорд чемпіонатів Європи! Окрім того, маємо ще декількох атлеток, які можуть підсилити цей квартет. Отож, на Пекін тут дивимося з оптимізмом.

 

Взагалі, спринтери виступили чудово. З восьми наших місць у Топ-3, шість – на їхньому рахунку. Відзначимо ще одного нашого чемпіона – Сергія Смелика, який у не найсильнішому забігу показав такий час, що цього вистачило для перемоги у загальному заліку.

 

Бутрим Віталій на 400-метрівці хоч і посів п’яте місце, але особистий рекорд – це чудовий виступ. Сергій Копанайко (10-те місце у бігу на 110 м з/б) виступив у свою силу. Його особистий рекорд набагато вищий, але зараз він перебуває не у найкращих кондиціях. Нормативу на чемпіонат світу поки що Сергій не має, і його поїздка до Пекіну під великим питанням. Станіслава Мельникова (400 м з/б) ми розглядаємо на Пекін, у нього вже є норматив, але буквально за день до від’їзду до Росії він лежав з температурою 38,5. Міняти щось було вже не можливо, і ми йому сказали – ти їдеш і виступаєш як можеш. На жаль, 400 м з/б не дозволяє після такої хвороби бігти швидко. Тому, що міг – він зробив.

 

В естафеті 4х100 м чоловіки показали не поганий результат - 38,95 по другій доріжці. У нас ще будуть збори перед чемпіонатом України та чемпіонатом світу. Окрім того, у нас є запрошення для естафет на змагання у Туреччині та Казахстані. Будуть розширятися коридори, будуть передавати паличку в самому кінці. Вважаю, є у нас шанс тут вийти до фіналу на чемпіонаті світу.

 

Естафета 4х400 м у чоловіків: є два хлопці, які бігають за 45 секунд з невеликим, а от ще двох рівноцінних для них у компанію не маємо. Будемо шукати, будемо працювати. Поки що це проблема. Естафета 4х400 м навряд чи пройде на чемпіонат світу за рейтингом.

 

Ткачук Вікторія – відкриття сезону. Лише у цьому році вона піднялася з другого ешелону у перший. Окрім того, вона перш за все бар’єристка (400 м з/б). Але у Кіровограді Вікторія виграла гладку 400-метрівку, і зараз не підвела, виступила у свою силу (7-е місце) – претензій не маємо.

Плотіцина Анна (100 м з/б) чудово виступала минулого року, цієї зими. Що зараз з нею відбувається – трошки не зрозуміло. 13,44 – для неї це поганий результат. Але час до чемпіонату світу ще є. Маємо надію, що «розбігається».

 

Були у нас сумніви – брати чи ні у Чебоксари Анну Тітімець. Вирішили включити до складу, і вона не підвела, прибігла другою з особистим рекордом сезону, причому з великим браком. Є їй ще де покращувати. Сподіваємося, на чемпіонаті світу у Анни буде все добре.

 

Жіноча естафета 4х400 метрів, вважаю, якби бігла у найсильнішому забігу, то поборолася б навіть з росіянками за перемогу. А те, що була б другою – це точно. А так – треті, також не погано. І знову ж у нас ще є запасні бойові одиниці у цю команду, і ліцензія до Пекіну є.

 

Станіслав Маслов пробіг 800-метрівку з особистим рекордом, посів п’яте місце – добре. Він же біг дистанцію 1500 м, там була тактична боротьба, він розібрався, фінішував у сильній компанії також п’ятим гарний результат. Іван Стребков (3000 м), Володимир Киц (5000 м) і Вадим Слободенюк (3000 м з/п) посіли сьомі місця. На мою думку, їх виступи можна вважати гарними, адже у стартовому листі їх рейтинг серед інших учасників був нижчий. На хвилини-секунди тут дивитися не варто – усі довгі забіги були повільними, велася тактична боротьба.

 

Анастасія Ткачук на 800-метрівці показала свій найкращий результат сезону (2.00,72) у світі і посіла у сильній компанії третє місце – відмінно. Тамара Твердоступ – 4.17,09 на 1500 м, п’яте місце - нормально. Вікторія Погорєльська у бігу на 5000 м - п’яте місце, найкращий результат у сезоні, але, як на мене, трошки тактично програла, могла б бути вище. Марія Шаталова (3000 м з/п) стала восьмою, це нижче її можливостей.

 

Група стрибків вперше у нас залишилася без місць у трійці найкращих, але, як я вже казав, ми не залучали до цих змагань лідерів – Саладуху, Бондаренка та Проценка, - нехай готуються спокійно до Пекіну.

 

Тарас Неледва у стрибках у довжину має особистий рекорд 7.90, у цьому році – 7.80, зараз стрибнув на 7.75 і посів п’яте місце. Міг краще виступити, але, видно, що готовність є. З маленьким заступом, але він стрибав в районі восьми метрів. Проте, все одно, я не говорив би, що 7.75 це погано. Віктор Ястребов у потрійному стрибку – 8-ме місце, не високий результат (16.30). Він не є лідером у нас у потрійному стрибку, ми сподівалися, що команду представить Віктор Кузнєцов. Проте, у Кіровограді він отримав ушкодження.

 

Дмитро Яковенко у Кіровограді стрибнув у висоту 2.30 з особистим рекордом. Тут 2.22, міг стрибати вище, але «зламався» - недостатньо досвіду. Іван Єрьомін у стрибках з жердиною показав результат 5.30, такий самий, як у Кіровограді. Це зараз його рівень.

 

Христина Гришутіна у стрибках у довжину - 6.33, 7-е місце. Нижче її можливостей, але, по-перше, ми спостерігали, що її вже почали визнавати світові лідери, а по-друге – з заступами вона стрибала на 6.80. Отож, на Пекін ми на неї розраховуємо.

 

Тетяна Пташкіна (потрійний стрибок) – 8-е місце, 13.83. Це другий результат у її кар’єрі, виступила у свою силу. Зазначу, що у цій дисципліні були дуже щільні результати. Вважаю, що ця атлетка вже стає надійно другою у нашому потрійному стрибку після Ольги Саладухи. І вона ще молода, буде розвиватися. Зараз їде до Таллінну на молодіжний чемпіонат Європи лідером європейського сезону у цій віковій групі.

 

Ірина Геращенко у стрибках у висоту повторила особистий рекорд (1ю94), і перша спроба на 1.97 була досить гарною. Вдалий виступ. У стрибках з жердиною Катерина Козлова зробила висновки після Брауншвейгу, коли на командному чемпіонаті Європи-2014 не взяла початкової висоти і не заробила очок для збірної. Посіла 10-е місце – це її рівень.

 

Ну і останній напрямок – метання. Ось тут ми, певно, і втратили ті 10 очок, які нам не вистачило до п’ятого командного місця. Роман Рижий у метанні диску показав результат на п’ять метрів гірший, ніж на чемпіонаті України, тобто виступив нижче своїх можливостей. Те саме можна сказати про Олександра П’ятницю, Анну Гацько-Федусову (обоє – спис), Дмитра Савицького та Галину Облещук (обоє – ядро).

 

Нарешті нас порадував Євген Виноградов. Він здається, вже встиг повісити на себе «ярлик невдачі», на відповідальних стартах ніяк не міг себе проявити. Але у Чебоксарах в останній спробі зумів значно додати і став третім, молодець! Наталія Семенова – 58.03 у метанні диску, четверте місце. Якби додала метр і показала «свій» результат, була б другою. У метанні молоту Ірина Новожилова виступила у свою силу, показала свої метри – 69.75. Нажаль, стала лише сьомою. Але тут слід зазначити, що її суперниці у цей день демонстрували просто божевільні результати.

 

Загалом, якщо підводити підсумок виступу команди, скажу так: кістяк команди у нас є. Є над чим працювати, але вже зараз знаємо, що на чемпіонат світу «в холосту» не поїдемо. Є, де і ким брати в Пекіні нагороди.