Калі – Тбілісі: юнацькі маршрути

 

В липні відбудеться відразу два великих міжнародних змагання у юнацькій віковій категорії. 15 числа у Калі (Колумбія) стартує чемпіонат світу серед атлетів 1998-1999 років народження, а 26-го у Тбілісі (Грузія) ті, хто народився у 1999-му та 2000-му роках розпочнуть змагатися на Європейському юнацькому Олімпійському фестивалі.

 

Останнім етапом відбору на ці старти був юнацький чемпіонат України, який 25-26 червня відбувся у Кіровограді. Саме за його підсумками були складені команди, які виступатимуть у Калі та Тбілісі. З якими складнощами було пов’язане формування цих збірних, нам розповіли старші тренери збірної України з резерву Валерій Ємельянцев та Андрій Каратєєв.

 

- Нормативи на юнацький чемпіонат світу виконав 21 український легкоатлет, - розповідає Андрій Каратєєв, який формував команду на Калі. – Проте команду ми веземо з 19-ти спортсменів. У цьому віці не всі хлопці та дівчата мають документи для виїзду за кордон. І ми заздалегідь просили особистих тренерів, щоб вони прослідкували за тим, щоб ті підопічні, які на їхню думку мають перспективи потрапляння в команду, зробили паспорти. На жаль, не всі до цього прислухалися. Окрім того, дехто весною закінчив школу і збирається вступати до вищих учбових закладів. Наприклад, у метанні спису харків’янин Едуард Куріленко у Кіровограді виграв змагання з гарним результатом – 66 м 35 см. Але відмовився від поїздки до Колумбії, бо буде подавати документи до медінституту, а там жорсткі умови вступу.

 

- Якщо підбити підсумки національної першості, чиї результати вас більш за все порадували?

 

- Загалом десь 90 відсотків атлетів, які ще до Кіровограду виконали нормативи ІААФ, їх підтвердили. По-перше, хочу відзначити Аліну Шух з Броварів (на фото), яка у семиборстві показала найкращий результат у світі в історії (6039 очок). Нажаль, він не буде ратифікований як вище юнацьке світове досягнення, оскільки Аліна у Кіровограді не проходила допінг-контроль. Дмитро Нікітін з Бердичіва виграв стрибки у висоту з результатом 2 м 12 см. Два наших метальники молота, які у світовому юнацькому ТОП-листі посідають перші дві сходинки – Гліб Піскунов з Херсонщини та Михайло Гаврилюк з Іівано-Франківської області – підтвердили свій високий клас (82.31 та 77.06 відповідно). Це наші головні претенденти на медалі.

 

- Взагалі, сильну команду везете до Колумбії?

 

- Не будемо наперед загадувати, але вважаю, за останні роки команда найбільш рівна. По-перше, тому що вийшла не великою. Світові нормативи ІААФ доволі високі, отож їх виконання дозволяє боротися за нагороди.

 

- Валерію Миколайовичу, - звертаємося ми до старшого тренера збірної Валерія Ємельянцева, - ви формували команду на Тбілісі. І відчувається сильна диспропорція у її складі між хлопцями та  дівчатами – відповідно 5 та 13. З чим це пов’язано?

 

- Для легкоатлетів на Європейський юнацький олімпійський фестиваль надали 18 місць. Спочатку ми вирішили їх відбирати за європейським рейтингом: хто мав би місце у ТОП-10 у віковій групі 1999-2000 р.н., той отримував би ліцензію. Але міжнародні статистики нас трошки підвели. Вони ведуть рейтинг лише у вікових групах 1998-1999 та 2000-2001, і то лише ТОП-30. І виходить так, що атлетів 1999-го року народження з цього рейтингу майже повністю витісняють ті, хто на рік старші. Коли зустрілися з цією проблемою, почали шукати вихід. І вирішили відбирати до команди за таблицею очок ІААФ, де усім результатам, не залежно від дисципліни, присвоюється певна кількість балів. Але так як у такому віці дівчата розвинуті краще за хлопців, ось і вийшло, що відносні результати у них кращі.

 

Але якщо брати список кандидатів, яких ми розглядали, то в ньому хлопців було більше. З цим відбором взагалі була суцільна катавасія, нормальний відбір провести було просто неможливо. Вже коли був сформований національний календар змагань на 2015 рік нас повідомили про те, що на липневі тбіліські змагання потрібно подати команду, почати здавати документи ще у лютому! Тренерський штаб, порадившись з особистими тренерами, за результатами останнього року відібрав попереднє коло претендентів – 44 атлети, саме такий нам дали люфт. Але, звісно, у такому віці передбачити усе неможливо. Ось і вийшло, як у випадку з Даніїлом Горбенком з Донеччини: до цього чемпіонату України він посідав 5-6 місця, а тут в останній спробі у Кіровограді взяв та й стрибнув у довжину на 6 м 97 см! Питаємо у тренера: «Де ж ви раніш були, чому не казали, що хлопець може так стрибати?». А він у відповідь: «Та ми й самі таких результатів не очікували». Жарти жартами, але взяти Даніїла у Тбілісі ми вже не могли. Усі терміни сплинули. І це не поодинокий випадок.

 

- П’ятеро атлетів потрапили в заявки команди і на чемпіонат світу, і на юнацький олімпійський фестиваль, різниця між якими – тиждень. Чи не завелике навантаження для хлопців та дівчат?

 

- Вони виступають у таких видах, які дозволяють відновитися за короткий проміжок часу. Дмитро Нікітін стрибає у висоту, Тарас Шевцов – з жердиною, Маргарита Лукашенко штовхає ядро, Михайло Гаврилюк метає молот, а багатоборка Аліна Шух у Тбілісі лише бігтиме 100 м з/б. Так що особливих проблем тут я не бачу. Вони заслужили їхати на ці два змагання, і тому їдуть. Тим більше, наступного року юнацький чемпіонат Європи відбудеться в Тбілісі, і для них це буде можливість познайомитися зі стадіоном, отримати певний досвід.