У бігу на 400 метрів з бар’єрами у жінок Україну представляли дві атлетки. Обидві поїхали до Пекіну без нормативу, за добиранням ІААФ.
І якщо Вікторії Ткачук дива створити не вдалося – вона з часом 57,38 показала у першому колі 29-й результат і до півфіналу не пробилася, то Анна Рижикова-Ярощук у своєму забігу була третьою, причому з найкращим часом у сезоні (55,58), і продовжить виступ у Пекіні у понеділок.
- Ви заскочили в останній вагон при відборі на чемпіонат світу, і зараз доволі впевнено вийшли до півфіналу.
- В мене був важкий сезон. Точніше, його фактично не було, була травма. І кожен мій шанс був останнім. Як кажуть, бігла за потягом, намагалася в нього застрибнути. Держтренер В’ячеслав Тиртишник сказав, що мені треба боротися, мовляв, я спортсменка високого рівня, і треба боротися до кінця. Я і боролася тут усю дистанцію. Минулий мій виступ на таких змаганнях закінчився падінням. І ось зараз ми бігли, і на десятому бар’єрі дівчина, яка бігла по сусідній доріжці, впала так само, як я тоді. В мене аж серце йокнуло, перед очима встала та картина з моїм падінням. Проте, відразу вдалося переключитися, і побігла боротися далі.
- Отже, падіння сусідки вам не завадило?
- Ні. На кожному чемпіонаті є атлети, які падають.
- На якийсь конкретний час розраховували у забігу?
- Ні, я налаштовувалася на місце в першій четвірці, яке давало путівку до наступного раунду. Який час покажу – мені було все одно. В принципі, мені і далі буде все одно, який час буду показувати. Тільки б проходити далі. Тому старалася просто пробігти правильно, показати своє.