У стрибках у висоту у чоловіків Україну представляли чотири атлети, а до фіналу дійшов один – Богдан Бондаренко.
Кваліфікаційними тут були 2.31 (їх Богдан і взяв), проте і з 2.29 деякі атлети пройшли відбір. Андрій Проценко був серед тих, кому 2.29 підкорилися, але забагато витрачених спроб не дали йому змогу за додатковими показниками продовжити боротьбу на чемпіонаті світу.
- Що не вийшло сьогодні?
- В мене весь сезон не стабільний був. Відчував, що міг брати, 2.31 міг брати. Але все з другою, третьої спроби. Якби з першої стрибав – легше було б відбиратися до фіналу. Асе було можливо. Спроби не погані були, трошки в технічному плані не вистачало.
- Ви один з небагатьох атлетів, хто вирішив прилетіти до Пекіну безпосередньо під старт. Як себе почуваєте?
- Почуваю себе добре. Переліт був зручним – у вечорі вилетіли, вранці були тут. Наступної ночі без проблем заснули. Трошки не вистачило. Ніби – ось воно, але повз фінал. Дуже сильні результати, конкуренція велика. 2.31 в кваліфікації – це дуже високий рівень. На більшості стартів 2.29 вистачало. На Олімпійських іграх я стрибнув 2.29, і був у першій шістці у кваліфікації. Виріс рівень. Усі почали підтягуватися. Тепер, щоб на більш-менш пристойних змаганнях потрапляти в призи, потрібно стрибати мінімум 2.30.
- Які спроби сподобалися більш за все?
- Гарною була друга спроба на 2.29, яка була вдалою. Хоча, якби 2.29 взяв з першої, все одно навряд чи пройшов – попередню висоту також не з першого разу підкорив. Розгубив спроби. На 2.31 третя спроба була не погана, але трошки не доробив стрибок. Весь рік такий якийсь у мене, що зараз, що взимку. Ніби 2.33 брав, але стрибки усі різні, не можу на високому рівні стрибати усі змагання. У мене після гарного сезону часто йде поганий, і навпаки. Але може хай так і залишається, адже наступний рік – олімпійський (сміється).