25-26 вересня у Луцьку відбувся командний чемпіонат України з легкої атлетики серед юнаків 1998 р.н. та молодших. Це були перші змагання національного рівня, які приймав реконструйований стадіон «Авангард».
Головною подією чемпіонату став новий юнацький рекорд України та найкращий результат сезону у світі у цій віковій групі, який у семиборстві встановила броварчанка Аліна Шух – 6079 очок.
- Певно, у Аліни залишилася якась невдоволеність від виступу декілька місяців тому на чемпіонаті світу, де вона здобула бронзову нагороду, - розповідає старший тренер збірної України з резерву Андрій Каратєєв. - Судячи з усього, вирішила показати, що результат у Калі – то була випадковість.
Засмутило, що у порівнянні з літніми змаганнями у нас не з’явилося нових імен. Є види, в яких взагалі рівень результатів занадто низький, наприклад, спринт та бар’єрний біг. Тут є нам над чим працювати. Ну а взагалі лідери підтвердили свій рівень – учасники цьогорічних юнацького чемпіонату світу у Калі та Європейського юнацького олімпійського фестивалю у Тбілісі – були на провідних ролях. Щоправда, результати показали не найкращі, оскільки пік форми у них прийшовся на основні старти сезону, і зараз, після невеликого відпочинку, вони лише нещодавно відновили тренування.
Ще хочу відзначити те, що вперше метання проводилися на центральному ядрі, і, певно, багато хто взагалі вперше в житті метав снаряди на траву.
Відзначив цей факт і президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул:
- Це було додало ізюминки змаганням, надало можливість усім глядачам побачити усю красу легкої атлетики, тай дало змогу самим метальникам не відчувати себе, так би мовити, відрізаними. Та й взагалі те що ми побачили в Луцьку на «Авангарді» – це була справжня феєрія, свято спорту і духу. Це була позитивна та знакова подія не лише для легкої атлетики, але й взагалі для українського спорту. Організатори зробили все, щоб змагання перетворилися у справжнє свято – виступали фольклорні колективи з усієї області, під час чемпіонату також проходили шкільні естафети в період чемпіонату. Потрібно було бачити очі атлетів та тренерів, які з захопленням дивилися на цей новий стадіон. Зараз, коли усі говорять про складнощі та проблеми, виявляється, коли є воля і здоровий глузд, наполегливість і професіоналізм, навіть у такі важкі часи можлива організація подібних серйозних проектів.
- Частину обладнання на командний юнацький чемпіонат України довелося везти з Києва. Планується вирішувати питання повного укомплектування «Авангарду»?
- Частина обладнання свого там є. На наступний рік у Луцьку у нас запланована низка змагань, в тому числі відбірковий на Олімпіаду дорослий чемпіонат України, і звичайно ми будемо вирішувати це питання, щоб стадіон міг функціонувати повноцінно і став однією з найкращих спортивних арен країни. Відбулося обговорення з цього приводу і з нашими колегами з Волинської федерації, і особисто з Ігорем Палицею, засновником Фонду «Новий Луцьк». Взагалі, ця благодійна організація зробила для нас дуже багато. Її коштами було реконструйовано стадіон, саме вона взяла на себе організацію святкової програми на відкритті чемпіонату. І було приємно бачити, що Ігор Петрович отримав задоволення від того, що відбувалося на стадіоні.
Маю додати, що ми домовилися про подальшу серйозну співпрацю. Додатково буде обладнаний окремий метальний сектор, який дозволить нам проводити як змагання, так і тренувальні збори. Вже цього та наступного року Фонд обладнає ще декілька невеличких стадіонів з синтетичним легкоатлетичним покриттям в Волинській області. Ми, окрім цього, розробляємо низку програм, в яких разом будемо брати участь – вони пов’язані і з дитячою легкою атлетикою, і з залученням до занять легкою атлетикою та спортом школярів та взагалі усіх верств населення. Отже, наше співробітництво на цьому не зупиняється, у нас є подальші, не менш грандіозні за реконструкцію «Авангарду», плани.
- Під час подібних відряджень у вас відбуваються зустрічі з легкоатлетичним активом регіону.
- В Луцьку відбулося дві подібні зустрічі: з представниками і тренерами команд, які приїхали на чемпіонат з усієї України, і друга – зі спортивним активом Волині. Ми намагалися пояснити, що і навіщо ми робимо, також дуже важливо розуміти чого очікують люди, як вони сприймають ті чи інші наші дії. Було корисно дізнатися, чого люди чекають від нас. Відповідно, це надає можливість отримати чіткий зворотній зв’язок, орієнтуватися, не відриватися від реальності. Звичайно, у спілкуванні з волинянами, я щиро подякував за цей стадіон, поздоровив їх з цим. Ми говорили, що завжди закінчення якогось великого проекту – це початок нового. І дуже важливо зараз не втратити темп, розуміти, що тепер потрібно наповнити цей об’єкт життям, зробити так, щоб спортивне життя на «Авангарді» вирувала. І для цього потрібно прикласти зусилля.