_pictogram.svg.png)
У Києві наразі тривають курси підвищення кваліфікації для тренерів з легкої атлетики. Минулого понеділка їх слухачі відвідали лекцію президента ФЛАУ Ігоря Гоцула «Легка атлетика в світі та Україні». Замість запланованих 45 хвилин вона, разом з запитаннями та відповідями на них, тривала майже дві години.
Спочатку Ігор Гоцул ознайомив присутніх зі структурою легкої атлетики як міжнародної, так і вітчизняної. Моделі розвитку спорту у різних країнах різні. В Америці використовується студентська модель, у Європі – клубна, в державах, устрій яких оснований на радянській системі управління (Росія, Китай, Білорусь, Азербайджан) – державна. В Україні ж використовується гібридна система, тобто – звідусіль по трохи. На думку пана Гоцула це не правильно. Україні потрібно визначатися, адже гібридна система управління спортом позитивного результату не дає.
Також президент ФЛАУ, зокрема, зазначив, що думка, мовляв з кожним чемпіонатом світу кількість країн, які стають успішними на чемпіонатах світу з легкої атлетики (здобувають медалі та посідають місця у ТОП-8), зростає – є помилковою. Кількість не змінюється, змінюються лише країни. І з цього приводу наголосив увагу на те, що за останні десять років помітно додали африканські атлети. Тепер вони виграють нагороди не лише на стаєрських дистанціях, але й у метаннях та спринті. Україна свої позиції на міжнародній арені, попри все, утримує стабільно – за останні десять років на кожному чемпіонаті світу маємо в середньому по 14 фіналістів (так було і в Пекіні-2015).
Звернув він увагу і на те, що найуспішнішою країною, якщо брати до уваги співвідношення кількості атлетів, які беруть участь в чемпіонаті світу, до кількості атлетів, які посідають місця у ТОП-8, є Кенія – 60%. У України відсоток успішності достатньо низький – 22%. Але це через те, що ФЛАУ притримується політики: на головні старти сезону мають їхати усі, хто на це заслужив. Від цього користь буде за декількома напрямками:
· атлети мають стимул боротися за виконання нормативу та між собою, а значить ростуть у майстерності. Бо точно знають – виконають норматив, то поїдуть на чемпіонат світу чи Європи;
· атлети здобувають безцінний досвід на великих міжнародних стартах;
· атлети своєю участю у чемпіонатах світу та Європи звертають увагу на себе зокрема і на легку атлетику взагалі у своїх регіонах.
В той же час Ігор Гоцул акцентував увагу на проблемі, яка полягає в тому, що за останні десять років кількість українців, які займаються легкої атлетики, знизилася майже на третину – зі 104 тисяч до 64 тисяч. З приводу роботи ДЮСШ, а також малої кількості стадіонів в країні і було найбільше усього запитань з боку слухачів. Наприклад, вони скаржилися на те, що ДЮСШ мають невелике фінансування, але заробляти кошти самостійно їм заборонено. І це лише одна з заборон, яка обмежує можливості більш ефективної роботи спортивних шкіл. Ігор Гоцул запевнив, що це питання – одне з найголовніших у реформі спорту, яку зараз намагається впровадити профільне Міністерство. Щодо питань по стадіонам, то вони, що зрозуміло, повторювалися з тими, які були озвучені під час зустрічі пана Гоцула з українськими атлетами в Іллічівську.
Додамо, що вже є попередня домовленість з Національним університетом фізичного виховання та спорту про формування окремих груп на подібних курсах, що складатимуться виключно з тренерів легкої атлетики. ФЛАУ братиме участь у наближенні таких семінарів до практики, допомагатиме у формуванні груп, а також, розуміючи складне фінансове становище багатьох тренерів, шукатиме можливість здешевити участь у семінарі для слухачів, в тому числі і коштом Федерації.
