_pictogram.svg.png)
Українка Анна Тітімець за підсумками півфіналів з бігу на 400 метрів з бар’єрами стала дев’ятою, зупинившись у кроці від фінальної вісімки Олімпійських ігор. У Ріо-де-Жанейро Анна подолала дистанцію за 55,27 с.
Чотири роки тому, у Лондоні, Тітімець також не вистачило лиш сходинки до фіналу. Проте спортсменка у всьому намагається знайти позитив. Хоча за цей чотирирічний цикл їй довелося пережити немало розчарувань. Була і травма, через яку вона пропускала чемпіонат світу минулого року, і зміна тренера. Але є і радісні спогади, як то фінал чемпіонату світу-2013 і срібна медаль чемпіонату Європи.
Анна Тітімець: «Сезон був і справді складний, довелося змінити тренера. Дуже звикла до Сергія Федоровича Красовського і до того, що він поряд. Але життя продовжується, мені все вдається: я вмію змагатися і продовжуватиму це робити. Зміни лише на краще.
Мені допомагає турецький тренер Куршад Чалечкан. Це все нелегко, але наше керівництво мені йде назустріч, намагається забезпечувати зборами. Прислухається до мене і вірить у мене. Мені дуже підходить мій нинішній тренер і його підхід. Ми обоє досвідчені, у нас все має вийти. Головне, це частіше бути разом на зборах.
У порівнянні з тим, як тренувалася у Сергія Федоровича, особливих змін немає. Велосипед тут ніхто не вигадує, як то кажуть. Єдине, у Красовського ми більше працювали на об’єми, а потім швидкість. А зараз у мене багато спеціальних тренувань на 400 метрів з бар’єрами. Думаю, це правильно. Я вже не в тому віці, щоб переварювати велику кількість об’ємів.
Якщо говорити про олімпійський півфінал у Ріо, то завжди здається, що скрізь трішки можна виправити: на старті, на бар’єрі – і соті, десяті можна було б скинути. Дуже шкода, що дев’ята, як і чотири роки тому. Але, можливо, це відбувається для того, щоб я прагнула до більшого. Тривалий час була четвертою і на юніорських, і на дорослих чемпіонатах. А потім змогла стати другою на чемпіонаті Європи. Тому це мене лише загартовує, дає стимул. У мене ще все попереду.
Цього сезону у мене ще є міжнародні змагання. Повинна виступати у Лозані і Цюриху. Насправді, головне, що є ще шанс проявити себе. І це не важливо, якого рівня змагання. Суперники скрізь сильні».
