Після кількох холодних днів у Лондоні сонце вирішило порадувати всіх своїх теплом, але зробило це якраз у день, коли змагалися марафонці. Змагатися за такої погоди було надзвичайно складно, як і дивитися на атлеток, які фінішували.
Найліпше з українок з цим завданням упоралася Дар’я Михайлова. З результатом 2:41.29 год вона стала 44-ю. Тетяна Вернигор була 48-ю (2:43.12), а Вікторія Хапіліна не змогла завершити дистанцію.
- Сподобалося те, що марафон у Лондоні. Бігом і результатом, звісно, дуже незадоволена, - зізнається Тетяна Вернигор. - Було складно, оскільки дуже спекотно, багато поворотів на трасі. Але приємно брати участь і фінішувати на чемпіонаті світу. Це сьогодні єдине задоволення.
Після фінішу ж першим бажанням було всю воду, яка там була, випити з льодом і вилити на себе.
Ми згадували чемпіонат Європи у Цюриху, жартома називаючи його чемпіонатом Європи з гірського бігу, настільки багато там було підйомів і спусків на марафонській дистанції. Ця траса була легшою?
Відверто кажучи, думала, що в Лондоні траса буде легшою. Але тут теж було кілька підйомів, і на третьому й четвертому колі вони ой як відчувалися! У ті моменти я згадувала Цюрих. Вони не були настільки крутими, але не скажу, що траса аж надто відрізнялася. І дуже багато поворотів по місту. Це красиво, глядачам подобається, але коли це вже 35-й кілометр, то атлету не дуже приємно.
Яке завдання ви перед собою ставили на чемпіонаті світу?
Фінішувати у числі 25-ти найсильніших. Звісно, хотілося встановити особистий рекорд, але я була дуже далекою від нього. Не знаю, чому так вийшло, буду аналізувати, оскільки на тренуваннях все було дуже добре, а що пішло не так, поки що не можу сказати. Можливо, спека. Але брати участь у чемпіонаті світу приємно.
Не на камеру Тетяна зізналася, що бігти було настільки тяжко, що в якийсь момент у голові навіть промайнула думка про те, що доведеться зійти з дистанції. Але усвідомлення того, що вона біжить за команду, зіграло свою роль і вона, зібравши всі сили, змогла фінішувати.
***
Свій виступ прокоментувала і Дар’я Михайлова. «Було спекотно, воду пила одразу пляшками. Але вже після 28-го кілометру накрило. Щойно я це відчула, дещо збавила, щоб фінішувати. Все разом зібралось: і спека, і гірочки, і вітер. Та сходити навіть думок не було: на чемпіонаті світу не сходять, ти ж біжиш за країну, а не для себе.
Це був, поки що, найважливіший старт в моєму житті, але сподіваюся, ще все попереду. В Японії траси більш сприятливі для марафону. А зараз, після фінішу, у мене лише одне бажання, пробігти марафон по гарному результату. Тут ми планували з тренером – 2.32-2.33 та потрапляння в ТОП-25. На жаль, цього разу не склалося.», - розповіла вона журналістам «Жорсткої атлетики».
Фото (с) «Жорстка атлетика»