_pictogram.svg.png)
На початку місяця було затверджено проект постанови Кабміну «Про утворення державних установ «Східний державний центр олімпійської підготовки з легкої атлетики» та «Західний державний центр олімпійської підготовки з легкої атлетики». Вони будуть створені, відповідно, у Сумах та Луцьку.
З цього приводу серед легкоатлетичної спільноти України і наразі точиться серйозна дискусія. Чому саме в цих містах? Чим займатимуться ЦОПи? Хто в них працюватиме? На ці та інші питання прес-служба Федерації легкої атлетики України попросила надати відповіді президента ФЛАУ Ігоря Гоцула.
- Створення Центрів олімпійської підготовки з легкої атлетики – історичне рішення для розвитку нашого видку спорту, - розповідає Ігор Гоцул. - Йому передувала напружена робота, яка проводилася тренерським штабом збірної України, Національним олімпійським комітетом, Міністерством молоді та спорту, фахівцями інших інституцій. Розроблялася концепція центрів – якими вони мають бути, на чому зосередяться. Також необхідно було пройти всі бюрократичні перепони, вирішити питання з фінансуванням ЦОПів, організувати їх повноцінну роботу, планування функціонування, утримання.
В цьому процесі ми уважно вивчали досвід інших федерацій, адже в нашій країні вже діє низка центрів олімпійської підготовки з інших видів спорту, і вони – успішні. В першу чергу це стосується біатлону.
Після багатьох обговорень ми дійшли до того, що робота Центрів буде сконцентрована в першу чергу на підтримці молодих спортсменів – молодіжної, юніорської і, можливо, юнацької вікових категорій. Це рішення базувалося на тому, що доросла збірна певною мірою забезпечна, має достатньо великі кошти на підготовку. В той же час ми не завжди маємо можливість забезпечити належний рівень підготовки наших молодих спортсменів, які тільки пробивають собі дорогу в великий спорт. Це особливо актуально зараз, коли наші молоді атлети так радують нас своїми досягненнями на міжнародній арені. Необхідно докласти зусиль, щоб зберегти цю динаміку.
- Чому обрано саме Луцьк та Суми, а не більш великі міста – наприклад, Київ, Харків, Дніпро?
- Я бачив багато відгуків людей з цього приводу. Але помітив, що в них переплітаються декілька зовсім різних концепцій та підходів. В основному згадуються радянські ЦОПи, тобто маються на увазі тренувальні бази. Але у нас зовсім інший підхід. В нашому випадку Центр олімпійської підготовки це, по-перше, додатковий ресурс, який ми зможемо витратити на наших молодих атлетів, а по-друге – ще один спосіб консолідувати додаткові зусилля на досягнення нашої мети, здійснення якої до сьогодні ми забезпечували через інститут збірних команд.
Щодо місця їх заснування. Я вже неодноразово говорив, що спорт – це вид діяльності, де свої амбіції потрібно підтверджувати конкретними справами сьогодні і зараз. І коли ми приймали рішення, де мають знаходитися центри, ми орієнтувалися на декілька моментів. Наявність відповідного рівня спортивних споруд – тут ми обрали найкращий наш зимовий манеж і один з найкращих стадіонів. Враховували зацікавленість місцевих органів влади, причому не просто задекларовану, а підкріплену реальними справами. І на той момент її виказали саме Луцьк та Суми. Окрім цього, ще один дуже важливий фактор – зацікавленість і активна позиція територіальних федерацій легкої атлетики. Волинська та Сумська ФЛА дійсно активно включилися в роботу, внесли свою інтелектуальну лепту в створення Центрів. Також брали до уваги ще низку моментів, зокрема наявність співробітництва ТФЛА з потужними інституціями у галузі науки, медицини, IT-супроводу, тощо. Звісно, для волинян великим плюсом була співпраця з таким сильним і впливовим партнером, як Фонд «Тільки разом». Склавши все це разом, ми і зупинилися на Луцьку і Сумах. Обидва ці регіони нещодавно були легкоатлетичними провінціями. Але зараз вони – серед лідерів. Це також характеризує їхній професійний підхід до нашої справи.
- Але тренерський потенціал в Луцьку та Сумах не охоплює всіх легкоатлетичних дисциплін. Чи захочуть туди переїжджати працювати на постійній основі фахівці з інших регіонів?
- А це не обов’язково. Концепцією передбачено, що спортсмени приїжджають до Центрів разом зі своїми особистими тренерами, і їхні наставники також будуть забезпечуватися всім необхідним. Ну і також туди може бути залучений на роботу будь-який тренер, який досяг певних успіхів в легкій атлетиці.
- В якихось містах в перспективі ще планується відкриття ЦОПів?
- А навіщо? Робота Центрів в Сумах та Луцьку вестиметься по території всієї країни. Їхнє завдання – залучити молодих спортсменів, надати їм додаткову фінансову підтримку і забезпечити для них якісні умови підготовки, в першу чергу - проведення учбово-тренувальних зборів. Це зовсім не значить, що з моменту відкриття ЦОПів всі молоді спортсмени туди з’їдуться і будуть там постійно готуватися. Вони так само можуть поїхати в іншу точку країни, якщо це передбачено їхнім тренувальним планом.
Також законодавство передбачає, що окрім ЦОПів національного рівня можуть бути створені Центри територіального рівня. Отож, створених зараз двох державних Центрів цілком вистачить. І легка атлетика від цього матиме лише один позитив. По-перше, наш вид спорту отримає додаткове фінансування – в проекті бюджету на 2018 рік на це передбачено 20 мільйонів гривень. Також матимемо 20 додаткових ставок, які фінансуватимуться з бюджету. Ну і найголовніше – тепер ми матимемо змогу працювати з резервом на такому високому рівні, на якому ще не працювали.
