Майже з усіх чемпіонатів світу та Олімпійських ігор наші легкоатлети поверталися з нагородами. На сьогодні українська «королева спорту» має немало проблем – від нестачі фінансування до питання кадрів. Про це кореспондент «Рабочей газеты» поговорив з президентом Федерації легкої атлетики України Ігорем Гоцулом.
Ігоре Євгеновичу, почався новий сезон. Незабаром відбудеться чемпіонат світу в закритих приміщеннях. А всім ще пам’ятний скандал з підготовкою збірної до Олімпіади…
Було б некоректно сказати, що новому складу ФЛАУ вдалося викорінити всі негативні моменти. Але ми досягли суттєвого прогресу. Федерація і тренерський штаб стали більш відкритими.
Зазвичай бюджетне фінансування з’являється наприкінці лютого – початку березня. І, як і завжди, федерація готова підставити плече, вкладаючи власні кошти на поворотній або безповоротній основі. У нас є два серйозні спонсори, але їх підтримки недостатньо для рішення амбітних завдань, які ми перед собою поставили. Тому ми приступили до реалізації масштабної маркетингової програми з залученням коштів.
Чи передбачає це стимулювання тренерського складу? Адже в легкій атлетиці, як і в інших видах спорту, існує проблема кваліфікованих наставників.
Знаєте, з одного боку, тренерська стезя – все-таки певне подвижництво. Це творча робота. І лише люди певного складу здатні нею займатися. З іншого боку, ми розуміємо, що не можна все будувати на ентузіазмі, і ведемо роботу з профільним міністерством, щоб змінилися умови оплати тренерських кадрів. Упевнений, нам вдасться досягти результату.
Третій момент. ФЛАУ повинна всіляко стимулювати тренерів. Наприклад, ми будемо щомісяця нагороджувати найкращих спортсменів, а відповідно, і їхніх тренерів. Є й інші задумки, які дозволять тренеру відчути себе шанованою людиною. Це лише частина нашої маркетингової програми і програми розвитку.
В останні десятиліття наші атлети неодноразово наступали на «допінгові» граблі. Які кроки робляться, щоб уникнути подібного в майбутньому?
Спорт сьогодні – досить серйозний бізнес. Для людей, які займаються ним професійно, це можливість заробітку. Іноді досить значного. Відповідно виникає велика спокуса. І далеко не завжди спортсмен і його тренер в змозі встояти перед нею, тому хочуть досягти успіху будь-яким шляхом. Зокрема, використовують допінг. Позиція МОК і НОК Україні, міжнародної і нашої федерацій легкої атлетики однозначна і чітка. Ми відкидаємо будь-яку можливість використання допінгу, і будемо достатньо жорстко і принципово вживати санкції до порушників.
Другий аспект. У більшості випадків, пов"язаних з застосуванням допінгу, проявилася необізнаність спортсменів і тренерів у цих питаннях. Завдання ФЛАУ не в тому, щоб ходити з кийком, погрожуючи дискваліфікацією. Необхідна серйозна роз’яснювальна робота. Наприкінці минулого року ми провели велику антидопінгову й тренерську конференції, щоб спортсмени і їхні наставники знали, які засоби для відновлення можна використовувати, а які ні. Адже список заборонених препаратів постійно оновлюється.
І третій аспект. У людей не достатньо знаючих складається враження, що легка атлетика більше інших видів спорту схильна до впливу допінгу. Але численні скандали минулого року якраз і є свідченням непримиримої позиції ІААФ і ФЛАУ стосовно допінгу.
Продовження інтерв’ю читайте на сайті «Рабочей газеты»