Атланта-1996: Миколаївська школа стрибків

Заключна, четверта частина розповіді президента ФЛАУ у 1991-1996 роках, Заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Юрія Тумасова про Олімпіаду в Атланті(за наступними посиланнями можна ознайомитися з першою, другою та третьою частинами).

 

Четверту медаль для збірної України в секторі для стрибків у висоту виграла Інга Бабакова. У сезоні 1995 року вона 13 разів долала на змаганнях двометрову висоту. Завоювала бронзову нагороду на чемпіонаті світу в Гетеборзі. На фінальних змаганнях «Гран-Прі ІААФ» у Токіо встановила рекорд України – 2.05 – і була лідером сезону.

 

У секторі Олімпійського стадіону – всі рівні, а кожний учасник в будь-яку мить може порадувати несподіваним сюрпризом. Адже тут всі націлені на завоювання медалі. У висотниць кваліфікацію виконали 14 спортсменок і стали учасницями основних змагань.

 

Інга впевнено долала всі висоти з 1.85 до 2.01. Коли планка була піднята на 2.03 у секторі залишилося три учасниці, які і мали розіграти між собою медалі. Чемпіонкою стала світова рекордсменка, болгарка Стефка Костадінова - 2.05. Цікаво, що вона зуміла відновити спортивну форму через шість місяців після народження сина. До речі, першою серед українок двометрову висоту подолала під час чемпіонату СРСР-1988 у Брянську Людмила Авдеєнко, і було це через вісім місяців після пологів.

 

На олімпійському ж секторі сюрприз піднесла гречанка Ніка Бакойянні. Ця спортсменка, маючи особистий рекорд 1.97, на дивовижному емоційному підйомі з першої спроби впоралася із висотою 2.03, чого їй вистачило для срібла. А Інга здобула олімпійську бронзу, що було безсумнівним успіхом як спортсменки, так і її нового тренера.

 

Серед українських стрибунок у висоту саме в Інги найбільша колекція нагород, здобутих на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх. Зокрема і золото чемпіонату світу-1999. Досвід участі на Іграх здобула тоді Віта Стьопіна, котра через 8 років після виступів в Атланті, на Іграх в Афінах-2004 також стала третьою призеркою із результатом 2.02.

 

 

І Бабакова, і Стьопіна свого часу приїхали до Миколаєва і тривалий час тренувалися під керівництвом Заслуженого тренера України Ігоря Ковпака. Людини ініціативної, амбіційної, знаного фахівця, який вмів готувати у 1980-90 роках стрибунів у висоту міжнародного рівня. Його учні демонстрували відмінні результати навіть за рівнем сьогодення, і ставали переможцями та призерами багатьох змагань.

 

Ось список особистих досягнень його найкращих вихованців:

1981 р. О. Бондаренко – 1.93

1983 р. В. Махонін – 2.25

1984 р. В. Андрющенко – 1.90

1985 р. Ю. Сергієнко – 2.34

1988 р. С. Серебрянський – 2.30

1989 р. Л. Ткаченко – 1.91

1990 р. Г. Михайлова – 1.92

1991 р. І. Бабакова – 2.02.

 

        

Сьогодні у секторах для стрибків у висоту ми бачимо дітей і навіть онуків тих спортсменів. Вони освоюють свої висоти у коротший час, ніж їхні попередники. В Україні є школи висотників, є традиції, і я вірю, що будуть і нові перемоги! А доказом того, що це справа цілком здійснена, є завоювання киянкою Юлією Левченко звання чемпіонки молодіжної першості Європи та срібної медалі на чемпіонаті світу-2017 з результатом - 2.01, що є молодіжним рекордом України.

 

Але повернемося до Олімпійських ігор-1996 в Атланті, точніше до останніх днів цієї події, в якій взяли участь близько 10 тисяч спортсменів з 194 країн.

 

Особливістю всіх Олімпійських ігор є проведення в останній день марафонського бігу серед чоловіків з обов’язковим нагородженням переможців президентами МОК та ІААФ. Не стали виключенням і ці Ігри. На урочистому їх закритті Хуан-Антоніо Самаранч та Прімо Небіоло вручили останні медалі Атланти на переповненому глядачами стадіоні.

 

Значення марафонського бігу пов’язане з міфологією. 490 року до нашої ери афіняни відстоювали на Марафонській рівнині свою свободу в битві з персами, які переважали їх за чисельністю. І греки перемогли. Новину про перемогу до Афін приніс прудконогий Філіппіадад, найкращий бігун грецького війська. Забігши на міську площу він вимовив: «Радійте, афіняни, ми перемогли!», - і впав замертво. А пробіг він понад 40 кілометрів. Ця перемога греків супроводжувалася великими ритуальними змаганнями.

 

На перших Олімпійських іграх сучасності в Афінах 1896 року центральною подією стало проведення марафонського бігу від міста Марафон до Олімпійського стадіону в Афінах. Виграв грек Спірідон Луїс. Ось як Кубертен, засновник сучасних Олімпійських ігор, описав цю перемогу: «Коли Луїс з’явився на стадіоні, 60 тисяч глядачів, які його очікували, підскочили зі своїх місць, охоплені незвичним хвилюванням. Вгору злетіла зграя випущених з кліток голубів. Деякі глядачі, які опинилися ближче інших до Луїса, спробували пробратися до нього, щоб з тріумфом винести з поля. Луїса задушили б в обіймах, якби кронпринц та принц Георгій не супроводжували його з арени.»

 

В Атланті українські спортсмени виступали в 24 видах спорту, і в десяти з них були завойовані нагороди – 9 золотих, 2 срібні та 12 бронзових. Це був великий успіх України, яка, вперше виступаючи, як незалежна країна, посіла почесне 9 місце в медальному заліку Ігор. Відлітали ми з Атланти в піднесеному настрої і з надією, що фізична культура і спорт, завдяки цьому тріумфу, отримають гарну підтримку від державної влади. Адже це потрібно для покращення здоров’я нації, розвитку масового дитячого спорту, створення умов підготовки збірних команд України для успішного виступу на міжнародних спортивних аренах. Але не все так збулося, як гадалося!..

               

Матеріал підготовлено за сприяння фіналістки Олімпійських ігор, Заслуженого працівника культури УРСР Людмили Радченко