Данило Даниленко, який представляє Волинську область, вже вдруге за останні півмісяця стартує у Києві. 17 червня на «Kyiv Atlhetic Festival» він виграв 400 метрів з бар’єрами (50,58), а 3 липня на чемпіонаті Києва став найкращим на «гладкій» 400-метрівці (47,02).
- Вже вдруге за останній час ми вас бачимо в Києві. Спеціально їздите сюди з Луцька, чи тут готуєтеся?
- Ні, готуюся у себе, скажімо так, на малій батьківщині, в Луцьку. А у Києві дуже гарний стадіон, він мені дуже подобається. Цього року виникла проблема з організацією моєї участі в закордонних стартах, і намагаємося знайти вихід, щоб підіймати форму, перевіряти готовність.
- Ви виконали нормативи на чемпіонат Європи і з бігу на 400 м, і на 400 м з/б. Пріоритет – бар’єри?
- Так. Тут також їх би біг, але не було учасників. На національній арені я в цій дисципліні конкурую в основному лише з черкащанином Денисом Нечипоренком. Я з ним напередодні зв’язався, він сказав, що не буде цього разу їхати до Києва. Без конкуренції бар’єрні 400 метрів я можу і вдома бігати, а на «гладких» 400 якраз можна над швидкістю попрацювати, адже поки що не увійшов у свою оптимальну форму. Але потихеньку-потихеньку, цього року все-таки основні старти – у липні та серпні. То ж вихід на пік форми з тренерами, Олегом та Оленою Вегнерами, запланували якраз на кінець цього місяця – початок наступного.
- Можна вже говорити, що на чемпіонаті України бігтимете у себе вдома, чи дім – це все-таки рідні Черкаси?
- В будь-якому разі дім – це Черкаси. Але там я не люблю тренуватися, домашня атмосфера розслабляє. Мені дуже подобається туди приїхати на тиждень, відпочити. Але якщо цілеспрямовано готуватися, то краще і комфортніше в Луцьку.
- Але на підтримку луцьких трибун розраховуєте?
- Так, мене в цьому місті вже багато хто знає, поважає, любить. Можна сказати, там буде для мене домашня атмосфера.
- З урахуванням того, що норматив на чемпіонат Європи вже маєте, а конкуренції сильної на 400 м з/б в Україні не має, які завдання ставитиме на чемпіонат України – просто фінішувати в трійці?
- Завдання-мінімум – особистий рекорд і перемога. А максимум – від забігу до забігу покращувати результати. Проте, не хочу загадувати на перед.
- На «гладкі» 400 метрів націлюватися не будете?
- Я сподіваюся, що тренерська рада мене включить в естафету 4х400 м. За підсумками навіть цього сезону я входжу до четвірки найкращих, а минулого року біг ще швидше. Проте, головний для мене вид – бар’єри.