Нові імена: Ярослава Магучіх

Саме зараз Ярослава Магучіх змагається у фіналі зі стрибків у висоту на чемпіонаті Європи U18. А тим часом у рамках рубрики «Нові імена» пропонуємо вам інтерв’ю зі спортсменкою, яке вона дала офіційному сайту ЕА.

 

Коли і як ви почали займатися легкою атлетикою?

 

Вперше я прийшла на тренування у сім років. Відверто кажучи, тоді я взагалі не уявляла що таке легка атлетика і що я повинна робити. На той час моя сестра займалася легкою атлетикою і карате, і батьки вирішила відправити мене разом з нею. Карате мені не дуже сподобалося, а от легка атлетика – так.

 

Я ходила в ту ж групу, що й сестра, але тренування були коротші і не такі інтенсивні. Потім з’явилася молодша група. Спочатку наші тренування мали ігровий характер, ми бігали, трішки стрибали. Це був ніби підготовчий етап.

 

Чому ви обрали саме стрибки у висоту?

 

Спочатку на тренуваннях ми все пробували: бігали «гладкі» дистанції і бар’єри, стрибали у довжину, а потім почали і у висоту. На своїх перших змаганнях я бігла 60 метрів і стрибала у довжину.

 

Коли почала виступати зі стрибків у висоту, особливих досягнень не було. Вже потім були з’явилися успіхи. Я довго не могла подолати на змаганнях 1,35, потім 1,45 метрів. Переломним моментом, мабуть став виступ на чемпіонаті України, коли я перестрибнула 1,55. З того часу я більше зосередилася саме на цій дисципліні, почалися успіхи і рекорди.

 

Зараз упевнено можу сказати, що висота – це моя любов. Я просто кайфую, коли змагаюся і стрибаю.

 

Зараз у Дніпрі з’явився чудовий стадіон. Але коли ви починали реалії були зовсім інші. Чи не виникало у маленької дівчинки бажання втекти від тих умов, а разом з тим і з легкої атлетики?

 

Знаєте, коли я прийшла у легку атлетику, мені все було цікаво. Але я навіть не знала, що бувають великі хороші стадіони. Зараз усе, звісно, набагато краще. В СДЮШОР 3 зробили ремонт; відкрили новий стадіон, де спокійно можна побігати і пострибати.

 

Де зазвичай проходять ваш збори і наскільки вони для вас важливі?

 

В Україні вони проходили зазвичай у Чорноморську, Сумах, Запоріжжі і Мукачево. Також їжджу до Туреччини і Естонії. Для кожного спортсмена важливо більше часу приділити тренуванням, зміцнитися. Наші збори проходять у дружній атмосфері, ми спілкуємося між собою, а у вихідні інколи йдемо разом знайомитися з містом.

 

Ваше найважливіше досягнення на даний момент?

 

На даний момент, це, звісно, перемога на юнацькому чемпіонаті світу у Найробі. Про нього я дізналася приблизно за рік і дуже хотіла відібратися і виступити там. Коли пройшла відбір, уже була щаслива.

 

У Кенії нас дуже гарно зустріли, сильно підтримували на стадіоні. Це були мої перші серйозні міжнародні змагання у кар’єрі. Я дуже хвилювалася, але знала, що хоча б свої 1,90 метрів повинна показати. Але коли стрибнула на 1,92 і виконала МСМК, мої емоції просто зашкалювали!

 

У секторі ви зосереджені на собі чи встигаєте похвилюватися і за себе, і за суперниць?

 

У секторі намагаюся не дивитися на дівчат, оскільки це відволікає. Я намагаюся зосередитися на змаганнях і на собі, обдумати, що повинна зробити, налаштовую себе.

 

Якби не стрибки у висоту, яку б дисципліну легкої атлетики обрали для себе?

 

Я люблю бігати бар’єри і вони мені подобаються.

 

Чи маєте якісь таланти і хобі крім легкої атлетики?

 

Я трішки займалася вокалом, а у школі додатково малюванням. Навіть брала участь у різних творчих конкурсах і фестивалях. Зараз теж малюю, але рідше. В основному це невеликі замальовки у блокноті, а не картини.

 

А ким ви бачите себе після спорту?

 

Я навчаюся у ДВУФК, а після 11-го класу хочу вступити у фізкультурний і бути тренером.

 

Яку ви музику слухаєте і чи маєте улюблений трек для тренувань?

 

Музику здебільшого слухаю в дорозі, але не можу виділити якийсь конкретний жанр. Швидше, в залежності від настрою. В основному це популярні пісні українських і закордонних виконавців, трішки ліричних.

 

А з таким графіком, як у вас, встигаєте інколи ходити на концерти?

 

Я обожнюю концерти, але дуже рідко на них ходжу: коли приїжджають зірки, я постійно на зборах в іншому місті. Дуже б хотілося потрапити на концерт «Imagine Dragon».

 

А як щодо літератури?

 

Останнім часом багато читаю. Зарубіжна література – один з найулюбленіших предметів у школі. З задоволенням читаю те, що потрібно по програмі, але крім того у мене є список книг, які хочу прочитати найближчим часом. Люблю фантастику і детективи. Нещодавно читала «Влийте в неї своє серце: Як чашка за чашкою будувався Starbucks» Говарда Шульца. Мені цікаво читати про різні компанії, як вони з’явилися, а Starbucks – це дуже популярна кав’ярня по всьому світу.

 

Багато спортсменів задля піару й інтересу беруть участь у різних телевізійних шоу. Вам було б цікаво спробувати щось подібне?

 

Вони мені цікаві, але на даному етапі, мабуть, не змогла б взяти в них участь. Наприклад, у мене була ідея створити свій блог, розповідати про будні спортсмена, про тренування, заняття у вільний час, поїздки. Я навіть записала кілька відео, але так нікуди їх і не виставила. Можливо, повернуся до цієї ідеї у майбутньому.

 

Як уболівальники можуть знайти вас у соціальних мережах?

 

@rosya_dp в Instagramі Ярослава Магучих у Facebook.

Фото (с)Олександр Охріменко