Олександр Головницький: «Хотів вибігти з семи годин і ввійти у першу двадцятку»

Олександр Головницький на чемпіонаті світу з бігу на 100 км, який 8 вересня приймала Хорватія, фінішував 44-м (7:32. Олександр Головницький на чемпіонаті світу з бігу на 100 км, який 8 вересня приймала Хорватія, фінішував 44-м (7:32.46 год). Ця сходинка стала найвищою серед українських легкоатлетів, проте своїм виступом він залишився незадоволений.

- Насправді, нема з чим вітати, бо за планом мало бути набагато краще, - відповів Олександр Головницький на вітання. – Ми з тренером перед змаганнями говорили про те, що не зможемо претендувати на високі місця. На це були об’єктивні причини: я два роки лікував травму спини, почав готуватися до чемпіонату світу лише весною і нам фізично не вистачило часу, щоб виконати необхідний об’єм роботи для того, щоб показувати високий результат. Але ми хотіли вибігти з семи годин і ввійти у першу двадцятку.

На жаль, не склалося… Була досить сильна спека. Та й траса стала певним сюрпризом: нам присилали її профіль, ми бачили, по яким колам будемо бігти, але там нічого не було сказано про те, що будуть гірки. А їх було близько 30, від 300 до 500 метрів. І «завдяки» їм після 60-го кілометру у мене просто «вирубило» ноги. Через травму я за два роки не пробіг жодної гірки, адже відразу починалися проблеми зі спиною.

Під час змагань ці гірки не нагадали про травму спини? Біль не відчувався?

Ні. В запалі боротьби, коли адреналін зашкалює, ніколи нічого не відчуваєш. Дискомфорту не було взагалі. Але м’язи були не підготовані до постійних підйомів і спусків. Для цього необхідно виконувати відповідну роботу на тренуваннях. Оскільки ми цього зробити не могли, то, звісно, було важко.

Ви кажете, що під час змагань було досить спекотно. А чи були на трасі затінки, чи весь час довелося бігти під сонцем?

Були невеличкі ділянки. Ми бігли з одного населеного пункту до іншого, 13 кіл по 7,5 кілометри і ще одне, так би мовити, додаткове. Я біг з широкою пов’язкою на голові і коли зняв її після фінішу, то все обличчя було червоне, а на її місці білий слід – настільки сильно пекло сонце.

Як розкладали сили по дистанції?

Мав бігти кожен кілометр у межах 4.05-4.10 хвилин. І так і

було до 60-го кілометру, а потім ноги «потухли» і добирався до фінішу, як міг: темп впав, а з ним і результат.

Колеги по збірній залишилися задоволені виступом?

Думаю, що вони дуже задоволені. Перед цим на чемпіонаті світу в Іспанії у нас майже всі зійшли: хтось неправильно спланував тренування, у когось були інші причини. Добіг лише один хлопець, Ігор Саханда. Тоді було багато критики на нашу адресу у Фейсбуці. А сьогодні, в цих екстремальних умовах, всі добігли, жоден з українців не зійшов. Лише Володимир Семенюк, який був нашим організатором, але він дуже застудився ще вдома, навіть говорити майже не міг. Він відразу сказав про те, що буде сходити. Володимир пробіг десь 30 кілометрів у якості тренування, а потім став за столик і допомагав нам з харчуванням. Зазвичай ми самі все беремо, але дуже зручно, коли тобі подають в руки, як було цього разу.

Як оціните організацію чемпіонату світу?

Організація чудова! Було все, що тільки можна побажати. Організатори виставляли свої енергетики, воду, «кока-колу», яблука, банани… Все, що потрібно для спортсменів. Прийом теж надзвичайно хороший: частина атлетів живе у досить модному готелі на території гольф-клубу і ще частина у кемпінгах з усіма умовами навколо нього. Харчування класне, годують від пуза! І що дуже зручно, так це те, що старт і фініш дистанції буквально в ста метрах від готелю.

У вас прозвучало слово «кока-кола», яке ніби не дуже асоціюється зі спортсменами…

Це напій ультрамарафонців. По життю я можу взяти її, можливо, раз на місяць, якщо у мене дуже важке і довге тренування, наприклад, 50 темпових кілометрів. На змаганнях спортсмени спочатку п’ють енергетики, але десь після 70-го кілометру організм їх уже не приймає. Вже нудить і від них, і навіть від води. І тоді ми переходимо на «кока-колу»: вона взагалі не набридає, її можна багато випити, а на додачу кофеїн допомагає дуже добре збадьоритися. Тому всі спортсмени в повсякденному житті можуть взагалі її не пити, а от в таких екстремальних умовах це дуже хороша річ.

Чи плануєте ще змагання цього року?

Є в планах ультрамарафон у грудні, але ще визначаємося, де саме – в Іспанії чи у Франції.

У 2020 році чемпіонат світу з бігу на 100 кілометрів прийматиме Вінсхотен. Чи доводилося вам там виступати?

Так, і неодноразово. У Вінсхотені уже не раз проводили такі змагання, там дуже хороша траса і в організаторів усе продумано до дрібниць.

На завершення розмови Олександр Головницький додав: «Хотів би подякувати Федерації легкої атлетики України за те, що цього разу виділили нам повний комплект форми. Це були не лише змагальні майка й труси, а й ті ж костюми, і не лише. Приємно було, коли до нас підходили і говорили, наскільки яскравий і гарний вигляд ми всі маємо. А також велика подяка спортивній аптеці MedSport, яка безкоштовно надала нам спортивну фармакологію».

Результати чемпіонату світу-2018 з бігу на 100 км (Светий Мартин-на-Мурі, Хорватія)