Поразки всі переживають по-різному.
Поразки всі переживають по-різному. Українець Іван-Богдан Городиський, певно, навіть при великому бажанні не зміг би приховати розчарування 74-м місцем на чемпіонаті Європи з кросу у змаганнях серед чоловіків.
- Перш за все хочу попросити вибачення у тренера, тренерською ради і всіх за те, що настільки підвів команду і не виступив гідно, - сказав він після фінішу, навіть не чекаючи на запитання. - Це вже мій шостий виступ на чемпіонатах Європи з кросу. Біг і по юніорам, і по молоді, потрапляв у 30-ку, але вище не був. Розумів, що у Тілбурзі буде тяжко, але не був готовий до таких умов. Я всю відповідальність беру виключно на себе, бо я дійсно підвів команду і мені соромно. Цей сезон у мене складався досить непогано, але чемпіонат Європи перекрив загальну картину.
Що саме було тяжко?
Тяжко у плані функціональної підготовки. Я не був підготовлений настільки, наскільки це було потрібно. Зрозумів це, вже долаючи дистанцію.
Але ви й не так давно перейшли на довгі дистанції, чи не так?
Так, лише цього сезону вперше пробіг 10000 метрів. До того бігав 3000 метрів у юнацькому віці і 1500 метрів у юніорському. І мені це досить непогано вдавалося. Півтора роки тому я почав працювати з новим тренером, Ігорем Сташком. Коли перейшов до нього, ми планували і далі готуватися на 1500 метрів. Але коли я почав бігати на тренуваннях великі об’єми, тренер побачив, що у мене вони добре виходять. Я теж це помітив, та й раніше подумував про те, щоб спробувати побігати довші дистанції. Так і почали.
Я вдячний тренеру за підготовку і розуміння, у нас хороший тандем. Але я ще не готовий до таких довгих дистанцій, мені поки що важко. На доріжці ще куди не йшло, а от на кросі… Мені ще потрібно набігати необхідні об’єми і набратися досвіду.