Антидопінгові лабораторії, незалежність НАДЦ та інші теми, підняті в Афінах

В Афінах відбувся традиційний щорічний симпозіум, присвячений виконанню Конвенції ЮНЕСКО про боротьбу з допінгом у спорті. В Афінах відбувся традиційний щорічний симпозіум, присвячений виконанню Конвенції ЮНЕСКО про боротьбу з допінгом у спорті. Україну на цьому заході представляв перший заступник Міністра молоді та спорту, президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул.

- Під час Симпозіуму ми з колегами з різних країн обговорювали інструменти боротьби з допінгом у спорті, - розповів пан Гоцул. – Закцентую увагу на тому, що особливо стосується України. Наприклад, ВАДА чи не найголовнішим моментом у своїй діяльності вважає питання незалежності Антидопінгових центрів. Але під час дискусії учасники симпозіуму зійшлися на тому, що абсолютна незалежність цих інституцій не можлива, і навіть небезпечна. Зокрема, важко уявити, як НАДЦ сам вирішує питання боротьби з допінгом, антидопінгового законодавства з Верховною Радою чи правоохоронними органами. Операційна незалежність антидопінгових центрів – як їм працювати, у кого брати проби – це безперечно має бути. Але

взаємодіяти з іншими інституціями, в певних моментах комусь підпорядковуватися – це може бути навіть корисним для антидопінгової діяльності в країні.

Декілька тем для дискусій були ініційовані українською стороною, і Рада Європи створить спеціальний орган для розробки нашої ініціативи стосовно залучення урядів країн до боротьби з допінгом. Так, ми запропонували, щоб в кожній країні була створена п’ятирічна програма боротьби з допінгом, яка має бути затверджена урядом.

Ми провели консультації щодо розділення Національного антидопінгового центру та антидопінгової лабораторії. Ці дві структури точно мають бути незалежними одна від одної, і Україні це питання потрібно вирішувати. Як ми знаємо, з 2015 року наша лабораторія не працює, оскільки не відповідає вимогам ВАДА. І тут нам потрібно дуже добре подумати, чи потрібна нам взагалі така лабораторія. Її створення коштує декілька мільйонів євро, а також щорічно потрібно вкладати на оновлення матеріально-технічної бази ще близько 750 тисяч євро, оскільки вимоги ВАДА постійно змінюються, що потребує закупівлі нового обладнання. В Білорусі антидопінгову лабораторію було створено п’ять років тому, в Болгарі – сім років тому. І ні та, ні та досі не зуміли отримати акредитацію ВАДА. Азербайджан, Литва та низка інших країн взагалі відмовилися від ідеї створення своїх лабораторій. Оскільки порахували, що дешевше відправляти допінг-проби на перевірку за кордон. Дуже ретельно все потрібно порахувати і нам, чи готова держава витрачати такі суми на утримання української лабораторії.

Відбулася під час цього заходу у нас ще низка двосторонніх зустрічей та консультацій з представниками Болгарії, Норвегії, Катару, Греції, Бельгії, низки інших країн, а також представниками Ради Європи та ЮНЕСКО.