Чемпіонат світу-2013. Перший день, вечірня програма

Перший комплект медалей на чемпіонаті світу-2013 розіграли в жіночому марафоні.

 

Витривалість – здатність організму протистояти втомі при тривалому виконанні певної роботи, в тому числі пов’язаної з інтенсивним навантаженням на м’язи. Саме так у Великому медичному словнику пояснюється термін «витривалість». Організатори чемпіонату світу-2013 з легкої атлетики вирішили вдатися до наочності й визначили часом старту одного з найскладніших видів витривалості, марафону, 14:00. Поряд з питанням про те, хто переможе, могло стояти й інше: «Хто витримає?»

 

Москва, 10 серпня, 14:00. Жінки вишикувалися на старті 100-метрівки на стадіоні «Лужники». Саме звідси починається марафонська дистанція. Хоч трішки згладити неймовірну спеку повинен був мальовничий маршрут траси, яка закінчувалася також на стадіоні.

 

Катерина Карманенко була єдиною українкою, яка виступала в Москві. Лідери збірної в свої плани чемпіонат світу не включали.

 

Катерина пробігла свій перший марафон 2006 року в Києві, але до цього жодного разу не брала участь у чемпіонатах Європи або світу. Щоб розраховувати на потрапляння у призову трійку Карманенко потрібно було створити диво і скинути з особистого рекорду бодай 20 хвилин. Цього не сталося, але спортсменка, особливо з урахування спеки, показала непоганий як для себе результат – 2:48.18 год. Цей час приніс їй 31-у сходинку.

 

У таких спекотних умовах перемогла кенійка Една Нгерінгвоні Кіплагат (2:25.44 год). Італійка Валерія Странео (2:25.58) та японка Кайоко Фукуші (2:27.45) виграли «срібло» та «бронзу» відповідно. Всього марафонську дистанцію завершили 46 атлеток. 23 не зуміли дістатися фінішу, одна була дискваліфікована і ще дві не вийшли на старт.

 

***

 

Валентина Жудіна впевнено і красиво пройшла до фіналу з бігу на 3000 метрів з перешкодами. Формула виходу була досить лояльною: напряму до наступного кола виходило по п’ять спортсменок з забігу. Потрапити до їх числа і було завданням українки.

 

Жудіна протягом усієї дистанції трималася разом з лідерами, а коли подолала останню перешкоду і вийшла на фінішну пряму, навіть дозволила собі обернутися на суперниць і знизити швидкість. В забігу Валентина була четвертою (9.37,79 хв).

 

- Повернулася, бо відчула, що позаду нікого немає, а потрібно було зрозуміти, чи є сенс набігати на фініш, чи ні. Кенійки і ефіопки завжди біжать дистанцію, контролюючи її. Це нам для потрапляння до фіналу потрібно бігти ледь не по результату особистих рекордів. А сьогодні все склалося дуже вдало, - розповідає про забіг Валентина. – Думаю, сили на фінал залишилися. Попереду два дні відпочинку, я заспокоюся, відпочину і вийду добре налаштованою на вирішальний забіг.

 

Та ви й сьогодні ніби були налаштованою на боротьбу…

 

Так, настрой був бойовим, хорошим і, головне, спокійним. Зазвичай підготовка йде нервово, а тут на розминці відчуваю спокій. Спробувала себе якось розізлити, бо потім по ходу всієї дистанції довелося б розбігатися. Але коли вийшла на стадіон, стартувала, зрозуміла, що все ніби нормально, і контролювала біг.

 

Медаль командного чемпіонату Європи додала впевненості?

 

Так, якщо там була другою, значить, у трійку-п’ятірку потрапляю. Тобто повинна бодай зі спортсменками зі свого континенту боротися на рівних.

 

Ще в одному виді програми, на 400-метрівці, Наталія Пигида не менш упевнено, ніж Валентина Жудіна, пробилася до півфіналу, фінішувавши у своєму забігу третьою з найкращим результатом сезону (51,17 м).

 

***

 

На жаль, похвалитися тим самим не зміг молотобоєць Євген Виноградов. На чемпіонаті України йому одна за одною вдавалися спроби за 76 метрів. Євген навіть на кілька сантиметрів зумів обіграти лідера збірної України, фіналіста Олімпійських ігор Олексія Сокирського.

 

В обох атлетів був норматив «Б», а значить, поїхати на чемпіонат світу міг лише один. На боці Сокирського були стабільність та надійність. Олексій і нинішнього року, почавши сезон пізніше, ніж це робив зазвичай, показував стабільні результати на всіх змаганнях. На боці Виноградова був титул чемпіона України. Він і переважив.

 

Покажи Євген в Москві результат, який демонстрував у Донецьку, і вихід в основне коло змагань був би забезпечений. Але в найкращій з його спроб, третій, молот приземлився на позначці 72,90 м. З цим результатом Виноградов став 18-м.

 

«Не знаю, як пояснити те, що сьогодні не склалося. Надто велика різниця в результаті показаному тут і на попередніх змаганнях. Хоча був добре готовий, міг метати далеко, - не розуміє Євген. – Сектор був жорсткуватий, але не настільки, щоб результат був гірший на три-чотири метри. Можливо, потрібно було більше спроб виконати на розминці. Вдома їх було чотири, тут –дві. Не знаю, що сталося. Перед стартом усе було нібито добре».

 

***

 

У секторі для стрибків у довжину виступало відразу дві українки-дебютантки дорослих чемпіонатів світу – Анна Корнута та Марина Бех. Анні до виходу в наступне коло не вистачило лише двох сходинок, або чотирьох сантиметрів. Вона 14-та (6,53 м). Наймолодша учасниця нашої збірної, Марина Бех, настрибала 6,31 м і була 25-ю. коментар дівчат читайте на сайті ФЛАУ.

 

***

 

Олексій Касьянов у вечірній частині програми продовжив боротьбу в десятиборстві та з болем у стопі після перелому. Після п’яти видів у перший день змагань він з сумою 4012 очок йде 22-м.

 

У секторі для стрибків у висоту Касьянов взяв 1,90 м і вирішив на цьому зупинитися й поберегти ногу. На 400-метрівці фінішне прискорення Олексія дозволило йому обійти відразу кількох суперників і стати в забігу третім (49,75 с).

 

«Нога дає можливість виступати на тому рівні, на якому зараз виступаю. Зміг стрибнути у довжину на 7,27 метрів, при тому що десять днів тому не міг пролетіти і п’яти, - зізнається Олексій. – На чемпіонаті світу хотів виступити попри все, це ж улюблена робота. Лікар дозволив, сказав, що гірше собі цим виступом не зроблю. Знав, що доведеться терпіти, біль нікуди не зникне. Але ж я недаремно готувався з березня, повинен отримати якийсь результат у винагороду.

 

Виходив на старт, щоб кайфувати, виграти не в двадцяти людей, як раніше, а в п’яти. Вони тренувалися, а я – лікувався, і все одно у когось виграю».

 

Лідирує американець Ештон Ітон (4502). Серед несподіванок – ще один американець, Трей Харді. Приїхавши до Москви одним з фаворитів змагань, він не зумів підкорити стартову для себе висоту 1,90 м і припинив змагання.

 

***

 

Крім марафону медалі в перший день також розіграли чоловіки з бігу на 10000 метрів. Переміг британець Мо Фара (27.21,71 хв). Ефіоп Ібрагім Джейлан (27.22,23 хв) та кенієць Пауль Кіпнгетіч Тануі (27.22,61 хв) фінішували слідом. Українці на цій дистанції не виступали.