Історії Алітуса-2019: сімейна «двадцятка»

«Коли минулого разу була четвертою, це було непогано. «Коли минулого разу була четвертою, це було непогано. Але коли стаю нею вдруге поспіль… Це вже не дуже смішно», - говорила Інна Кашина, повертаючись після змаганьна дистанції 20 кілометрів на Кубку Європи зі спортивної ходьби до готелю.

У тому, що Кашина виклалася на сто відсотків на трасі, сумнівів не було. Інні було настільки погано і важко, що у той вечір зникли навіть думки про інтерв’ю з нею. Поряд з Інною був її чоловік і лідер серед українців на дистанції 20 кілометрів серед чоловіків Іван Лосєв, всіляко намагаючись її підтримати.

«Це був не найкращий мій час і не найкращий день. Все було реально, але на цих змаганнях ті дівчата були сильнішими,- говорила вже наступного дня Інна Кашина, аналізуючи свої шанси на медаль в Алітусі. - Ми вигравали одна в одної, вони мої конкурентки. Я бачила, що вони напружені, я напружена до клітин, до м’язів!.. Але до медалі трішки не вистачило».

До медалі і справді не вистачило трішки. Інна робила все від неї залежне, щоб на останніх колах все ж дістати суперниць. Як би складно не було, вона намагалася виконувати всі підказки тренерів і боролася до останнього.

«Останні три роки, починаючи з Олімпіади, я завжди йду до останнього метра. А коли бачу, що це медаль… Розумію, що в Алітусі я зробила все, що могла. Тому і прикро. Коли перший раз на Кубку Європи з 50-60 спортсменок ти четверта, це круто, є до чого йти. А коли вдруге… Знаю, що могла бути в призах. Але дівчата були сильнішими»,- говорить Кашина.

Незадовго до старту Кашиної фінішував її чоловік Іван Лосєв. Обоє долають дистанцію 20 кілометрів. Проте на відміну від Олени й Дмитра Собчуків, які спеціалізуються зі спортивної ходьби на 50 км і виходять на старт водночас, Кашина й Лосєв йдуть у різний час. Звісно, що одне з питань до Інни було про те, як не «перегоріти» перед своїми змаганнями, знаючи, що коханий на трасі.

«Найважливіше те, що я його побачила перед стартом і підтримала, як могла. Те, що ми в одному ділі, для мене великий плюс. Я вже не уявляю, як змогла б без нього. Іван для мене все – і чоловік, і психолог, і масажист… - говорить Інна Кашина. – Я дещо хвилююся, як буде на чемпіонаті світу у Досі. Між нашими стартами кількаденна різниця і часто так буває, що одні, виступивши, відразу повертаються додому. Проте я все ж дуже сподіваюся, що у Досі ми будемо разом».

«Наша з Інною робота – представляти країну,- приєднується до розмови Іван Лосєв. – Також я розумів, що стартую першим і повинен задавати тон, адже Інна на мене дивиться, я не можу «просісти». Вона повинна бачити, що я борюся, що ми все робили правильно, правильними були наші стратегія і бачення. Все це дуже відповідально.

Так само я розумів, що у нашій чоловічій команді на 20 кілометрів я лідер і найдосвідченіший, що молоді дивляться на мене, а отже, їм я теж маю задавати тон. Колись нас так само надихали старші товариші по команді. Як би мені складно не було, я мав те саме робити в Алітусі. Я віддав на дистанції всі сили. Коли суперники відривалися, намагався їх контратакувати, боровся не лише за час, а й за місце.

Лідери дуже швидко почали, але я повинен був спробувати йти з ними в одній групі. Знову ж таки: молоді на мене дивляться і через якийсь час теж так робитимуть. Якщо ж ні, то так і йтимуть далі своїм темпом. А так не можна. Якщо хочеш претендувати на медалі, потрібно йти разом з лідерами. Спочатку це психологічно складно. Може не вийти один раз, другий. Але коли все складеться, результат буде феноменальний.

Моєю метою на Кубку Європи було показати високий результат, максимум того, що можу у цей день».



На дистанції 20 кілометрів серед жінок також змагалися Марія Філюк, Ганна Шевчук і Тамара Гаврилюк. Шевчук лиш нещодавно повернулася на трасу після народження дитини і поступово пригадує смак боротьби на міжнародній арені. Але цього разу показати максимум того, на що здатна, не змогла. Разом з Марією Філюк вони не приховували розчарування.

Мало того, що не все вдавалося на трасі, так Філюк ще й отримала три попередження і була змушена зайти на піт-лейн.

«Ноги були ніби залізні труби, а замість стоп – важкі праски. А коли ти йдеш, ніби робот, у тебе змінюється і малюнок ходьби. Звідси помилки в техніці, зауваження, пітт-лейн…» - говорила Марія Філюк, намагаючись зрозуміти, що ж саме сталося і як не повторити цього у майбутньому.

У результаті Інна Кашина фінішувала четвертою (1:30.33 год), Марія Філюк – 24-ю (1:38.46 год), Ганна Шевчук – 28-ю (1:40.12 год), а Тамара Гаврилюк – 39-ю (1:46.58 год). У командному заліку українки стали п’ятими.

Результати зі спортивної ходьби на 20 кілометрів серед жінок на Кубку Європи-2019 Фото ©Александра Крупская, Федерація легкої атлетики Білорусі