Олег Дорощук: «Намагаюся тримати планку»

Перейшовши з юнацького спорту в юніорський стрибун у висоту Олег Дорощук зберіг чудову традицію: з кожного офіційного міжнародного турніру повертатися з медаллю. Перейшовши з юнацького спорту в юніорський стрибун у висоту Олег Дорощук зберіг чудову традицію: з кожного офіційного міжнародного турніру повертатися з медаллю. Не став винятком і юніорський чемпіонат Європи у Буросі, де Олег виграв срібло (2,14 м).

Олеже, медаль на всіх офіційних змаганнях - це у вас такий план мінімум?

Хотілось би максимум. Я налаштовувався на золоту медаль у Буросі, на те, щоб стрибати на 2,20 метрів і вище, та трішки не вистачило. Але так, намагаюся тримати планку.

Те, що був дощ, не надто заважало. Я розумів, що він може бути, але я неодноразово стрибав за такої погоди, тому для мене не було нічого нового. Звісно, покриття стає трішки в’язким, це не найкомфортніші умови, але це не вирішальний фактор у боротьбі за медаль.

У більшості спроб ви перед самим стрибком призупинялися. З чим це пов’язано?

У мене це на інтуїтивному рівні і це не дуже добре відображається на моєму результаті. Це пов’язано з фізичними характеристиками: потрібно ще трішки зміцніти.

До Буросу ви брали участь і у чемпіонатах Асоціації Балканських легкоатлетичних федерацій, і у матчевих зустрічах. Така кількість міжнародних стартів і справді допомагає?

Досвід змагань потрібен. Чим більше їх, тим стійкіший ти у секторі, тим легше все витримати психологічно. Такі турніри потрібно проводити.

Попереду відпочинок чи змагання?

Відпочинок поки що не планую. Зараз відразу поїду на командний чемпіонат України, а у кінці серпня, думаю, візьму участь і у чемпіонаті України.