Українець Ігор Главан встановив національний рекорд зі спортивної ходьби на 50 км. І зробив це не аби де, а на чемпіонаті світу. 3:40.39 год були на 5,5 хв кращими від його попереднього показника і дозволили стати четвертим. І це при тому, що легкою атлетикою Ігор займається лише чотири роки!
«Я був добре готовий ще на Кубок Європи. В Дудінце показав найкращий результат у кар’єрі, але щоб пройти дистанцію за 3:40.39 години!.. Мріяв встановити національний рекорд, покращити його хоч на секунду. Дуже хотів бути у вісімці на чемпіонаті світу, проте й подумати не міг, що буду четвертим. Це надзвичайно приємно, і такого результату не було б без моїх тренерів, лікарів, масажистів. Дуже вдячний моїй дівчині, Людмилі Оляновській, за те, що вона вірила в мене і підтримувала протягом усієї дистанції. Вона бігала по колу, завжди була поруч. Мені було настільки приємно, що йти ставало навіть легше.
Тренер сказав, що починати потрібно не надто швидко, але й не дуже повільно, щоб не відпустити суперників. Вони були дуже сильні й титуловані, з високими особистими рекордами.
Коли йшов, не думав про національний рекорд. По ходу дистанції було три переломні моменти. Десь на 15-му кілометрі мені стало тяжко, хоч ми йшли і не швидко. Потім пообливався холодною водою й стало легше. Другий такий момент був після 25-го кілометру. Мене моя дівчина підганяла, на що відповів їй, що вже набридло йти. Третій переломний момент – десь біля 40-го кілометру, де я то збавляв швидкість, то додавав. Тоді я сильно програвав лідерам, але зміг почати відігравати відрив. Думав, що до фінішу можу швидко й не дійти, та психологічна підтримка дуже допомогла.
Чесно зізнаюсь, з усіх сил намагався ввійти до трійки призерів. Але на останніх колах дуже паморочилася голова. Але бажання показати високий результат взяло гору.
В цьому році йшов і дистанцію 20 кілометрів. На Всесвітній Універсіаді встановив особистий рекорд. Якщо обрати її, то й на тренуваннях будуть менші об’єми, кілометраж, інші навантаження, відпрацювання швидкісних ділянок. А так я за тиждень можу пройти 210-230 кілометрів. Але я все ж спеціалізуюсь саме на 50.
Тренування перед Кубком Європи і чемпіонатом світу відрізнялися, навантаження були більшими. Тренер дуже хотів, щоб я покращив свій результат у Москві. Восени буде лише чотири роки, як я займаюся спортивною ходьбою і взагалі легкою атлетики. Можливо, з цієї причини я не був упевнений у своїх силах. Тренер у мене вірив більше, ніж я сам.
Кубок Європи ми розцінювали як хороше тренування в змагальному режимі. Моїм головним стартом року був чемпіонат світу, дуже хвилювався за те, щоб тут показати високий результат. Потім ще була Універсіада, після чого поїхали на збір у Карпати. Заключний етап підготовки провели в Конча-Заспі.
Розумію, що наступного року мені потрібно буде починати все спочатку, а планка вже піднята високо. Не хочеться опускатися нижче. А інакше й не можна, адже я мрію про те, щоб колись на міжнародних змаганнях гімн звучав уже на мою честь».