Українська чоловіча естафетна команда 4х400 метрів на чемпіонаті світу показала найкращий результат нинішнього року, але до фіналу нашим хлопцям пробитися не вдалося. Та дорікати їм складно.
Кожен з квартету Віталій Бутрим, Михайло Книш, Євген Гуцол та Володимир Бураков викладався до останнього, докладав усіх зусиль задля якомога кращого результату і, як пожартували хлопці після фінішу, «допомогти пробігти швидше могла хіба що куля в скроню».
Михайло Книш: «Якщо реально оцінювати наші шанси, то нам поки що було складно претендувати на фінал. Цього року Віталій показав високий час. Якби кожен з нас так біг, тоді ще можна було б про щось говорити. Але за нинішніх умов і обставин у нас хороший час. Звісно, хотілося краще, але найкращий результат сезону на чемпіонаті світу – теж непогано».
Віталій Бутрим: «На чемпіонаті світу завжди складно бігти, а для мене це був взагалі дебют. Я намагався підготуватися до нього якомога краще, цього сезону показав високий результат, а на шляху до Москви вдало виступив на молодіжному чемпіонаті Європи.
До чемпіонату світу підійшов у хорошій формі. Травма після командного чемпіонату України? Була судома, трішки «схопило» м’яз задньої поверхні стегна. Майже тиждень не міг нічого робити, відчував біль».
Володимир Бураков: «Якщо порівнювати наш виступ на чемпіонаті світу і на командному чемпіонаті Європи, то в Москві нам вдалося пробігти швидше. Але в Гейтсхеді були інші умови. Тут і погода набагато краща, і група підтримки на стадіоні така, що навіть якщо думав, що не можеш бігти, все одно побіжиш. Уболівальники настільки нас підтримують, що енергія береться невідомо звідки.
Ми готуємося до чемпіонату світу з естафет, він буде проводитися з наступного року. Прагнемо туди потрапити.
Що відчуваю, коли на останньому етапі доводиться наздоганяти суперників? Знаєте, всі етапи складні по-своєму. Я слідкую за тим, як біжить кожен з наших, і коли настає час стартувати мені, якоїсь планки чи обмежень уже просто не існує. Беру паличку і біжу на адреналіні».