_pictogram.svg.png)
Жіноча естафета 4х100 метрів протягом останніх чотирьох років стала однією з найулюбленіших дисциплін українських уболівальників легкої атлетики. Щороку наші дівчата виграють медалі найбільш масштабних європейських та світових форумів. Але хто потрапить до цього квартету, зазвичай залишається загадкою до останнього дня.
На чемпіонат світу в Москву в складі команди поїхали шість атлеток з високими результатами. Кожна має шанс сьогодні вийти на старт, і одна з них – фіналістка з бігу на 200 метрів Марія Рємєнь.
«Хто побіжить в естафеті, дізнаєтеся в неділю. Ми до останнього не знали, кому віддадуть перевагу, - каже Марія. – Роль тренера в естафеті дуже важлива. Але не менш важливо дівчатам, які виходять на старт, відчувати одна одну. На тренуванні ми спробували різні варіанти, багато працювали. Чи це не заважає особистим видам? Зовсім ні, навпаки, дозволяє трішки відволіктися від них.
Якщо говорити про мій фінал, то намагалася бігти швидко, а з віражу вийшла п’ятою. Якщо взяти до уваги те, що бігла вже третє коло, то результат досить непоганий. Але, звичайно, хотілось краще, тим більше цього сезону мені це вже вдавалося. Але це спорт, тут не буває завжди все однаково. Та повторюсь: я бігла по максимуму. У той день мій максимум був таким. Тоді було так, іншого разу буде краще. Але доки в нас не буде хороших баз для підготовки, хороших умов для тренувань, не буде й результатів по 22,20 секунди. Це просто неможливо. Вище голови ж не стрибнеш. Якщо ти готовий на 22,50, за 22,10 не пробіжиш.
На минулому чемпіонаті світу мені зовсім трішечки не вистачило до фіналу, цього року я в ньому бігла і стала сьомою. Я розуміла, що боротися за медалі буде складно. Але я бігла з такими людьми! У них така неймовірно висока швидкість. І зі мною в забігу була Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс. Як хлопці мріють пробігти з Усейном Болтом, так ми з – Фрейзер-Прайс. Вона, як Болт, тільки менша зростом. Цим можна пишатися. І як після цього я можу сказати, що не задоволена?
Перед фіналом до мене підходили суперниці, казали, що я молодець і у мене все вийде. Звісно, шкода, що змогла скласти їм конкуренцію лише на перших ста метрах. Але це було свого роду тренування перед естафетою, тренування на світовому рівні. Буду працювати, і надалі може бути краще.
Попереду в нас естафета, там намагатимемося показати себе якомога з кращого боку. На 200-метрівці за три кола я пробігла по різним доріжкам, все спробувала. Тепер на яку б ми не потрапили, страшно не буде. Тож тримайте кулачки за нас!»
