Брюссельські нотатки: про гранти ЄС, неконтрольовані змагання та шкоду спортивних споруд

В Брюсселі під головуванням призера Олімпійських ігор, екс-рекордсмена світу з метання молота Юрі Тамма (Естонія) відбулося чергове засідання Комісії Європейського олімпійського комітету «Європейський Союз», членом якої є президент Легкої атлетики України Ігор Гоцул. В Брюсселі під головуванням призера Олімпійських ігор, екс-рекордсмена світу з метання молота Юрі Тамма (Естонія) відбулося чергове засідання Комісії Європейського олімпійського комітету «Європейський Союз», членом якої є президент Легкої атлетики України Ігор Гоцул. Під час заходу розглядалося досить багато питань, деякі з яких можуть бути цікавими з точки зору майбутнього легкої атлетики.

- Ми разом з Національним олімпійським комітетом України продовжуємо вести планомірну роботу з залучення грантів ЄС на розвиток українського спорту, в тому числі і легкої атлетики, - розповідає Ігор Гоцул. - Ми продовжуємо вивчати нормативну базу, досвід інших країн, які були успішними в цьому напрямку. І зараз можна говорити, що ми виходимо на фінішну пряму щодо формування стратегії з залучення таких грантів. Це не простий процес, оскільки ЄС – велика і бюрократична організація. Щоб отримати ці гранти, потрібно виконати достатньо великий обсяг підготовчих робіт і гарно розуміти вимоги, яких необхідно дотримуватися. Але, як я вже сказав, ми нарешті вийшли на фінішну пряму.

Другий момент, який також дуже актуальний з точки зору легкої атлетики, і не лише в нашій країні – ризики, пов’язані з проведенням неконтрольованих змагань. Відомо, що спортом у світі керують федерації, і будь-які змагання вважаються офіційними тільки якщо вони проводяться під контролем відповідної федерації. Втім у світі загалом, і в нашій країні також, росте кількість змагань, які проводяться не під контролем федерацій. Європейський Союз вбачає в цьому певні ризики, пов’язані в першу чергу з допінговими проблемами і порушенням цілісності спорту. Під час засідання Комісії це багато обговорювалося, зокрема шляхи виходу з даної ситуації, зусилля, які б ці ризики мінімізували.

Третій аспект, як не дивно, це боротьба за екологію. Діяльність у цьому напрямку призвела до того, що зараз багато людей говорить про потенційну шкоду мікропластику – мікрочастин пластику, які потрапляють у воду, в страви, вдихаються нами, і можуть нести достатньо велику загрозу здоров’ю та екології. І одним з джерел цього мікропластику є деякі спортивні споруди, наприклад, штучні футбольні поля. Зараз це питання обговорюється дуже активно. Не факт, що завтра поля зі штучним покриттям будуть заборонені. Але така дискусія триває, і нам потрібно про неї знати.