Вадим Крушинський: «Відтоді, як вони об’єднали свої життя, в результатах Марини відбувся прогрес»

Тренери часто залишаються в тіні своїх вихованців. Тренери часто залишаються в тіні своїх вихованців. Але, звісно, їхня заслуга в успіху спортсменів як мінімум не менша. Під час урочистостей Олімпійському домі відзнаку НОК «Найкращий тренер жовтня в України» отримав наставник срібної призерки чемпіонату світу зі стрибків у довжину Марини Бех-Романчук – Вадим Крушинський.

Ми вперше перемогли за такою номінацією, сподіваємося, що не в останнє. Дуже вдячний всім за підтримку вболівальникам, яких ми відчуваємо навіть коли виступаємо далеко від дому, НОК України, ФЛАУ, Міністерству освіти та науки, які нам дуже допомагають в підготовці. Хочу всім побажати у 2020 році успіхів, натхнення, Божої благодаті, щоб всі ми наблизилися до виконання тих завдань, які ставимо перед спортсменами та перед собою на олімпійський сезон.

- З Мариною легко виконувати такі завдання? На скільки вона слухняна учениця?

Її можна назвати ідеальною. Окрім неймовірних фізичних даних, якими її нагородила природа, Марина неймовірна і як людина. Людські якості у неї – на найвищому рівні. Є багато аспектів, на які тренери зазвичай у роботі зі своїми підопічними роблять акценти, звертають особливу увагу спортсменів. З Мариною я про це і не думаю. Вона дуже порядна, дисциплінована, у неї гарний самоконтроль. Таж дисципліна щодо харчування – це просто питання не до неї. Вона до всього ставиться дуже професійно, і я за ці речі взагалі не переживаю. Окрім всього цього, вона є моїм і другом, і певно, вже стала немов моєю дочкою. Адже ми з нею працюємо з 2007 року, ще коли вона прийшла до секції 11-річним дитям. Тому ми в такому міцному тандемі. Завжди разом і при взаєморозумінні – і коли відбуваються позитивні моменті, і коли якісь негативні.

- Нещодавно Марина вийшла заміж за пловця Михайла Романчука. Є випадки, коли тренери відговорюють своїх учениць від таких кроків, особливо напередодні Олімпійських ігор. Адже подібні зміни у житті можуть відобразитися на спорті – родина відволікає, з’являються додаткові турботи.

Знаєте, у Марини та Михайла йшов дуже природній процес об’єднання. І я розумів тільки одне – цей союз навпаки, піде їй тільки на користь. Якщо ви звернули увагу – відтоді, як ці молоді люди об’єднали свої життя, в Марининих результатах відбувся суттєвий прогрес. Тому що вона має абсолютну підтримку як від тренера, так і від свого коханого чоловіка. Який як ніхто інший може її зрозуміти, підтримати, знайти потрібні слова, аби вона могла добре психологічно підготуватися до важкої праці. Як, наприклад, у сезоні, що минув. Він був неймовірно довгим, дуже важким, і наприкінці ми всі вже були на межі. І якраз в таку мить потрібні люди, які знають весь цей зворотній бік медалі. Тому я дуже позитивно ставлюся до зміни в житті Марини. Навіть по їхнім спільним фото можна не лише звернути увагу на гарні молоді обличчя, але й зрозуміти, що це щаслива сім’я. Я щиро за них радію і сподіваюся, що ми і надалі будемо такою нашою великою родиною. І будемо надалі прогресувати і прославляти нашу країну.