Що нам готує новий Антидопінговий Кодекс

Минулого тижня в Катовіце (Польща) відбулася Конференція Всесвітньої антидопінгової Агенції. Минулого тижня в Катовіце (Польща) відбулася Конференція Всесвітньої антидопінгової Агенції. За її результатами можна з впевненістю стверджувати, що починається новий етап боротьби з допінгом у світі. У складі української делегації на Конференції працював президент Легкої атлетики України Ігор Гоцул. Про нові тенденції антидопінгової діяльності він розповів прес-службі ФЛАУ.

- Якраз цього місяця виповнюється 20 років з дня заснування ВАДА, - розповідає Ігор Гоцул. – За такий доволі невеликий проміжок часу ця організація отримала у світі значний авторитет. Підтвердженням цьому стала присутність на форумі президента МОК Томаса Баха, президента Польщі Анджея Дуди, найвищого керівництва Ради Європи, ЮНЕСКО, керівників багатьох міжнародних спортивних федерацій.

Основним рішенням цієї Конференції стало прийняття нового Антидопінгового Кодексу, який набере чинності з 2021 року. На думку більшості експертів це найжорсткіший та найкраще структурований Кодекс ВАДА за усю історію. В ньому враховано багато вузьких місць та білих плям, які були присутні в попередніх Кодексах і дозволяли деяким спортсменам-порушникам намагатися лавірувати, оспорювати рішення антидопінгових органів в міжнародному арбітражі. Кодекс готувався декілька років, до його підготовки було залучено велику кількість фахівців з різних сфер – юристи, національні антидопінгові організації, велика кількість міжнародних федерацій, МОК, громадськість, журналісти. Відбувалися чисельні дискусії, обговорення, і остаточну редакцію Кодексу було винесено на затвердження Конгресу і прийнято.



Варто зупинитися на декількох моментах, пов’язаних з новим Кодексом. Перший висновок, який потрібно зробити – боротьба з допінгом буде тривати і посилюватися. ВАДА та її партнери не збираються зупинятися, будуть йти далі, діяти жорсткіше, рішучіше і безкомпромісно. Ось, наприклад, один момент, який підтверджує дані тези: розширюється коло осіб, відповідальних за порушення антидопінгових правил. Про це ВАДА говорила вже декілька останніх років, цьому питанню більшу частину своєї промови присвятив президент МОК Томас Бах. Все зводиться до наступного: спортсмен, як правило, не самостійно приймає рішення щодо вживання допінгу. Більш того, завжди є хтось, хто цей допінг привіз, продав, порекомендував, зберігав, зробив крапельницю, тощо. Тому новий Кодекс дуже жорстко прописує відповідальність людей, яких в міжнародній спортивній практиці часто називають «антураж спортсмена», його «оточення». Це – тренери, лікарі, масажисти, різні інструктори, товариші по клубу, тощо. Кодекс передбачає жорстку відповідальність таких осіб, таку саму презумпцію винуватості, яка діє і стосовно спортсмена.

Другий момент, про який потрібно говорити і який чітко відображений в Кодексі – остаточний перехід роботи ВАДА з лише через міжнародні структури і свої національні антидопінгові організації до роботи з урядами країн. Власне, Кодекс жорстко ставить питання щодо відповідальності урядів за проведення антидопінгової роботи, фінансування витрат, пов’язаних з її проведенням, створення в країні умов, пов’язаних з нульовою терпимістю щодо допінгу. Трошки детальніше про цей момент. Антидопінгова діяльність в Європі базується на трьох китах. Перший – ВАДА, яка донедавна працювала з МОК, міжнародними федераціями та своїми національними антидопінговими організаціями, а також акредитованими лабораторіями. Другий – Рада Європи, яка свого часу згенерувала Конвенцію Ради Європи по боротьбі з допінгом. Вона ратифікована фактично всіма європейськими державами, і Україна також є частиною цієї Конвенції. Рада Європи створила органи, які на постійній основі займаються координацією антидопінгової діяльності, - один слідкує за дотриманням Конвенції, другий від імені Ради Європи є координатором взаємодії з ВАДА. Рада Європи працює з антидопінговими організаціями і з урядами країн-підписантами Конвенції.

Третій орган, який також має свою Антидопінгову Конвенцію – ЮНЕСКО, спеціальний підрозділ ООН. Конвенція ЮНЕСКО також ратифікована всіма цивілізованими країнами світу, в тому числі і Україною. І, власне, робота ЮНЕСКО – це робота з Урядом. Її Конвенція якраз говорить в першу чергу про відповідальність урядів в державах за боротьбу з допінгом, роз’яснення, проведення роботи, фінансування, створення умов антидопінгової діяльності. Також вона контролює ці моменти. В якості експерта я входив до робочої групи ЮНЕСКО, яка створювала спеціальний документ, покликаний чітко означити механізм імплементації цієї Конвенції, і який передбачає санкції вже для країн, які не виконують відповідну Конвенцію. Документ достатньо жорсткий, якраз зараз він знаходиться в стадії розгляду. Зі зрозумілих причин його прийняттю активний спротив чинить Росія. І найближчим часом ми дізнаємося, чи вистачить ЮНЕСКО волі все-таки прийняти документ і ввести його в дію, і тим самим зробити роботу з протидії допінгу більш ефективною.

Але повернемося до Конференції та Кодексу. Новий Кодекс однозначно забороняє будь-яку активність в спорті людям, які знаходяться в періоді дискваліфікації. Більш того, Кодекс передбачає достатньо жорстку відповідальність за співробітництво з такими людьми. Наприклад, якщо спортсмен тренується у тренера, який знаходиться в дискваліфікації, то такий спортсмен може бути звинувачений в порушенні антидопінгових правил і понести покарання. Те ж стосується спортсмена, який тренується з іншим спортсменом, який знаходиться в періоді дискваліфікації. Більш того, Кодекс містить положення, яке може бути трактоване як повна заборона на присутність в спорті людям, які коли небудь були дискваліфіковані. Але це положення потребує додаткового роз’яснення, і після того як в Кодекс будуть внесені всі правки, які вносилися на Конференції, він буде опублікований, належним чином перекладений на всі мови – ми побачимо остаточну редакцію та трактовку. Але до такого положення ми поступово йдемо.

Наступний момент Кодексу – уряди країн не мають права підтримувати спортивні організації, які не підписали національні антидопінгові правила. Це досить чіткий посил, який також розповсюджується і на Україну. В обов’язки держави входить відбирати у дискваліфікованого спортсмена, тренера, іншої особи, всі виплачені їм преміальні, нагороди тощо, якщо їх виплата співпадає з періодом, коли було здійснено порушення антидопінгових правил.



Зрозуміло, що дуже велика частина порядку денного була присвячена кейсу Росії. Однозначне обурення всіх високий осіб, які були присутні на форумі, викликав останній випадок, коли Росія після довго спротиву, порушивши всі норми, передала дані, які зберігалися в базі даних антидопінгової лабораторії в Москві. І виявилося, що ці дані були істотно підправлені. Це було трактовано не інакше, як пряме і дуже жорстке порушення Росією взятих на себе зобов’язань. Декілька безглуздо виглядав виступ високих представників Росії. Міністр спорту, як ні в чому не бувало, говорив про те, що Росія виконала всі взяті на себе міжнародні зобов’язання, що вона біла і пухнаста. А директор Національної антидопінгової організації цієї країни прямо на форумі активно нападав на міністра, розуміючи ту ступінь відповідальності, яка може лягти на них за таку фальсифікацію. І таким чином намагаючись перекласти відповідальність саме на міністра. Судячи з обговорень, які потім відбулися в кулуарах, з високою долею ймовірності можна говорити про нове визнання національної антидопінгової організації Росії як такої, що не відповідає Кодексу. І за цим має піти заборона на виступи російських спортсменів і проведення міжнародних змагань на території Росії.

Важливим моментом була участь у Конференції Міністра спорту та туризму Польщі Вітольда Баньки. З 1 січня 2020 року він стане новим президентом ВАДА. Вітольд Банка був досить категоричним у своїх виступах, говорив про необхідність зробити боротьбу з допінгом більш жорсткою, різко збільшити для цього фонди ВАДА, виступив з низкою пропозицій як саме це можна зробити. Зараз він формує свою команду і активно готується до початку роботи. Слід звернути увагу на один пасаж, який прозвучав у виступі Томаса Баха. Він говорив, що МОК буде прагнути, щоб всі спортсмени, які планують виступити на Олімпійських іграх, були протестовані ще до початку Токіо-2020. МОК під цю програму вже сформував певні фонди, і найближчим часом намагатиметься реалізувати цей підхід.

Ще однією важливою заявою під час форуму було те, що ВАДА вже готова ідентифікувати генний допінг, і таке тестування буде активно задіяне вже в Токіо-2020.



Що стосується України, то вона була представлена на Конференції ВАДА трьома делегаціями – від НОК (у її складі був я), Уряду та Національного антидопінгового центру. Також на форумі у складі делегації МОК був присутній президент НОК України Сергій Бубка і колишній міністр молоді та спорту України Ігор Жданов. Нагадаю, що пан Жданов був призначений Радою Європи повноважним представником цієї організації в Раді засновників ВАДА. Це дуже високий рівень. Рада Європи, інші міжнародні організації, які 20 років тому заснували ВАДА, через інституцію своїх представників направляють діяльність ВАДА, слідкують за тим, щоб вона здійснювалася згідно підготовлених директив. Тому маю звернути увагу, що Ігор Жданов буде представляти там не Україну, а саме Раду Європи. І сам факт його обрання є визнання серйозних позитивних зрушень, яких Україна досягла за останні декілька років. Це визнання тієї роботи, яка здійснювалася багатьма людьми, і про яку ми часто говорили, в тому числі на сайті ФЛАУ. І яка призвела до того, що Україна сьогодні визнається як країна, яка, так, має високі допінгові ризики, але однозначно не сприймається як країна, яка стоїть поруч з Росією у переліку країн, які порушують правила чесної боротьби у спорті.