Равіль Сафіуллін: «Вся спортивна спільнота дізнається про те, що відбувалося у ФЛАУ впродовж восьми років»

10 жовтня на звітно-виборчій Конференції ФЛАУ Равіля Сафіулліна було обрано президентом Легкої атлетики України. 10 жовтня на звітно-виборчій Конференції ФЛАУ Равіля Сафіулліна було обрано президентом Легкої атлетики України.

Журналіст сайту footballua.tv Даниїл Вереітін поспілкувався з Равілем Сафовичем і дізнався про передвиборчу кампанію, хід Конференції, стан справ у ФЛАУ та основні завдання Сафіулліна на посаді президента.

- Равілю Сафовичу, трохи більше трьох тижнів тому ви стали президентом Легкої атлетики України. Як це було?

- Ходом виборчої кампанії, чесно кажучи, я був здивований. Для мене це була восьма кампанія в житті. Тричі – Верховна Рада, двічі – Професійна Футбольна Ліга. До цього ще двічі я обирався в Донецькі місцеві органи влади. Але такої брудної кампанії ніколи не бачив. Це було організовано моїм опонентом, колишнім президентом ФЛАУ.

- Як взагалі виникла ідея балотуватися на цей пост?

- Я люблю спорт. У своєму житті займався багатьма видами. Але ґрунтовно увійшов у спортивну сферу після того, як був запрошений у футбольний клуб «Шахтар» у 1994 році. І дуже вдячний «Шахтарю»: фактично, путівку в спортивне життя я отримав завдяки цьому клубу. З 2005 року я віце-президент НОК України. Спортсмени і тренери постійно телефонують, приходять, я спілкуюся з ними. Прекрасно знав ситуацію у легкій атлетиці. Сказати, що вона хоча б задовільна, не можу. Чув нарікання з боку спортсменів і тренерів про те, що потрібно щось змінювати. У мене були розмови з президентом НОК Сергієм Бубкою та міністром молоді та спорту Вадимом Гутцайтом. Я довго думав і вирішив балотуватися. За тривалістю кампанія була недовгою, але, повторюся, дуже брудною. Що тільки про мене не писали у соцмережах!

- У чому це проявлялося?

- Писали, що я – це «Партія регіонів». А «Партія регіонів» - це Янукович. А Янукович – це Путін, а значить, Росія. А спорт російський загруз у допінгу. І, мовляв, якщо прийде Сафіуллін, то допінг з Росії перейде в Україну. Мало того, він повністю тут все переверне і від тих «позитивних моментів», які були, нічого не залишиться. Навіть цілий музичний кліп був. Такого я взагалі ніколи не чув. І в ньому пророкують мені кончину. У ході самої звітно-виборної конференції теж було цікаво. Вона закінчилася о пів на другу ночі, 11 жовтня. І це при 27-ми голосуючих.

- А почалася о котрій?

- О 14:00.

- Ви перемогли чинного на той момент президента з рахунком 16:11, вірно?

- Так, 27 голосів розділилися у співвідношенні 16:11 на мою користь. Таким зроблений Статут. Мабуть, людина не хотіла залишати своє місце. Або щоб новий президент зіткнувся з такого роду системою виборів. Це просто жах. Я на Конференції говорив про те, що це Статут не для членів федерації, не для легкої атлетики, а для чинного президента. Є у нас низка таких керівників, які приходять і Статут переписують під себе. Легка атлетика – яскраве тому підтвердження.

На цій Конференції були присутні Бубка Сергій Назарович і Борзов Валерій Пилипович. Два олімпійські чемпіони. Два члена Міжнародного олімпійського комітету. Бубка – перший віце-президент Всесвітньої легкої атлетики. І обидва вони сиділи в залі, а не в президії. Це яку повагу потрібно мати до людей, які все життя віддали легкій атлетиці, досягли таких висот, щоб себе улюбленого посадити до президії, а перші особи Всесвітньої легкої атлетики сиділи в залі?

Крім того, було відмовлено у присутності на Конференції юристу Національного олімпійського комітету. Не хотіли пускати на засідання і моїх юристів, яких я запросив, враховуючи бруд, що супроводжував передвиборчу кампанію. Я уклав договір з юридичною компанією, і потрібно віддати належне делегатам Конференції, вони проголосували за те, щоб юристи були присутні. Ніколи в історії такого не було, щоб юриста НОК України котрась з федерацій не пустила для присутності на звітно-виборній конференції.

- Чи була у вас розмова з Ігорем Гоцулом після цього?

- Ні до, ні після Конференції з Гоцулом розмови не було. Мені нема про що розмовляти з людиною, яка нікого, крім себе не знає і не шанує, яка так ставиться до людей, до спортсменів, до тренерів, до згаданих мною Борзова та Бубки. Але є ще важливий нюанс: напередодні Конференції був відкритий лист спортсменів, які виступили проти Гоцула. Було засідання Комітету атлетів, і вони висловилися на мою підтримку. А це основні дійові особи – спортсмени і тренери! Всі інші навколо теж задіяні в досягненні результату: якусь роль виконують лікарі, комплексна наукова група, адміністратори, працівники стадіону. Але спортсмени позбавлені права голосу в керівних органах ФЛАУ. Скільки разів вони зверталися з проханням дати їм право голосу, завжди отримували відмову, тільки дорадчий голос.

У міністерстві, де він пропрацював стільки років, я не почув про нього жодного позитивного слова. Жодного!

- З чим ви зіштовхнулися у перші тижні роботи у ФЛАУ?

- Я до цього ніколи не був в офісі федерації. Він розташований у житловому будинку, на 17-му поверсі. Можете собі уявити: вхідні двері, які залишають бажати кращого, праворуч на листку паперу А4 написано «Федерація легкої атлетики України». Цей аркуш паперу скотчем приклеєний до стіни. Скотч вже пожовтів, так давно висить. Гоцул вісім років очолював ФЛАУ, був обраний у 2012 році, а я тоді був міністром у справах молоді та спорту. І в той час взагалі не звучало, що я представник «Партії регіонів», а президентом був Янукович. Тоді він приходив до мене, тому що дуже хотів стати президентом Федерації легкої атлетики. І його нічого не бентежило, а лише через вісім років Гоцул згадав про це.

Сказати, що це сарай, буде образливо для сараю. Але там працюють люди! Гоцул керував Федерацією вісім років, і левову частку з цього періоду був першим заступником міністра молоді та спорту. Невже не можна було створити людям умови? Ось у цьому і є його ставлення до легкої атлетики та осіб, які працюють на неї.

Не так давно, будучи в офісі, я спостерігав картину. Вносять сейф, телевізор, диван. Гоцул свого часу, їх забрав з офісу Федерації, а сьогодні їх повернули назад. Я запитав у людей, які заносили ці меблі, звідки вони привезли це? На що вони мені відповіли: «З Державної служби України з питань праці». Звідти, де сьогодні працює Гоцул. Замість того, щоб у федерацію щось нести, він з неї виносив. Вивіз меблі спочатку у міністерство, потім у Державну службу і лише склавши повноваження президента ФЛАУ повернув федераційні меблі в офіс. Ось це керівник, називається! Людина любить не легку атлетику, а себе в легкій атлетиці.

- Що ще вас шокувало при ознайомленні з діяльністю Федерації?

- Коли я в перший день з"явився в Федерації, я звісно ж, подивився на рахунки. І на валютному, і на гривневому – нулі. Але і це ще не все. Кожен день нам приносять рахунки. «Нова Пошта» – два роки не оплачувалися рахунки, заборгованості по офісу, кредити. У Європейської легкої атлетики взятий кредит на 60 тисяч швейцарських франків, які погашати потрібно у певній пропорції до 2024 року. Цей кредит узятий під відсоток. Де ці гроші? Ми нічого не знаємо.

Форма спортсменів, яка надходила на адресу ФЛАУ, спочатку зберігалася в якомусь неопалюваному гаражі. Потім в якомусь підвальному приміщенні – навіть немає місця для зберігання. Всіх, з ким мені потрібно провести переговори, я запрошую у свій особистий офіс. Я не знаю, як можна було в нинішній офіс федерації запрошувати іноземні делегації, мені соромно там з кимось зустрічатися.

Мало того, з січня 2017 року висить борг практично у 23 тисячі євро перед Кельнською антидопінговою лабораторією. Вони зробили проби легкоатлетам, і з січня 2017 року по сьогоднішній день рахунки не оплачені. Ця лабораторія написала гнівного листа на адресу НОК України, в якому йдеться про те, що якщо ви не вплинете на ФЛАУ, вони будуть змушені звернутися в МОК і WADA.

Взагалі, діяльність Гоцула вела не тільки до руйнування легкої атлетики в Україні. Своїми діями він хотів підірвати засади Національного олімпійського комітету України – стояв біля витоків створення Асоціації масових видів спорту.

- Навіщо вона потрібна?

- Не знаю. Він – віцепрезидент НОК, член Виконкому НОК, але цих рамок йому мало. Гоцулу поставили таке питання: навіщо це потрібно? Він відповів: «Щоб впливати на Національний олімпійський комітет». Це було піддано різкій критиці на Виконкомі НОК. Але після цього він все одно виносить це ж питання про створення Асоціації масових видів спорту на засідання членів Ради ФЛАУ. На питання одного з членів Ради про те, чи ця пропозиція була розглянута на Виконкомі НОК, він нахабно бреше, заявляючи: «Там була жвава дискусія». Ніякої дискусії не було: жодна людина не виступила на його підтримку.

- Виникає питання: а куди поділися гроші з усіх рахунків федерації?

- Буквально з першого дня мого перебування у федерації я запросив аудиторську компанію і попросив, щоб вони проаналізували все не просто за останній рік, а за тривалий період часу. Я хочу бачити, де кошти, тому що картина просто гнітюча.Щорічно Європейська легка атлетика перераховувала 15 тисяч євро, Всесвітня – 25 тисяч євро. А тут всюди мінуси.

Мало того, звітно-виборна конференція проводилася попередниками. По її завершенні нам принесли рахунок: готель, фуршет – нічого не оплачено. А якщо говорити безпосередньо про легку атлетику, то в ході аудиту, сподіваюся, ми дізнаємося багато. Чому всі змагання проводилися в одних і тих же містах і на одних і тих самих стадіонах? Навчально-тренувальні збори – теж проводили практично в одних і тих же місцях.

Незадовго до виборів проводилися збори в Лазурному, в Херсонській області. З усієї України спортсмени їхали туди, але, як виявилося, проживати потрібно було тільки в певному готелі, на території цього комплексу. Хоча там ціна - 560 гривень. Люди вибрали готель через дорогу, де вартість – 200 гривень. Але їм сказали: так не можна, ви повинні жити в тому комплексі, щоб потрапити на змагання. Чому? У нас що, такі багаті обласні Федерації легкої атлетики, що вони повинні платити 560, якщо є можливість заплатити 200?

На змагання допускалися тільки ті, у кого є бейджик, який свідчить про проживання саме у цьому готелі. Доходило до смішного: люди через паркан перелазили, щоб потрапити на змагання, і бейджик передавали один одному, який, нібито свідчить про те, що ти проживаєш тут.

І ще одна показова історія. У 2018 році у Бірмінгемі проходив чемпіонат світу з легкої атлетики. Вперше збірна України приїхала і брала участь у чемпіонаті у чорній формі. Написи, що вони представляють Україну – ні. Герба теж немає.

Після перевірки вся спортивна спільнота дізнається про те, що відбувалося у ФЛАУ впродовж восьми років.

- Головні завдання на посаді президента для Равіля Сафіулліна?

- Так у мене завдання очевидне – підняти легку атлетику в Україні. Створити робочу атмосферу, щоб люди бачили, в ім"я чого це все робиться. Створити такі відносини, щоб все це сприяло досягненню результату. Але тренери мені кажуть: за останні чотири роки на жодних міжнародних змаганнях президент не підійшов до спортсменів і тренерів хоча б підтримати. Він сидів у ложі і звідти спостерігав за змаганнями. Невже не можна сказати два-три слова, підтримати атлета, налаштувати? Люди ж усе відчувають. Але якщо вони бачать, що президенту, який сидить у ложі, це не потрібно, то яке може бути ставлення? Як тренер готуватиме спортсмена до старту, враховуючи ось таке ставлення з боку першої особи федерації?

Я був на чемпіонаті України з легкої атлетики у Луцьку, ще не будучи президентом. Ходжу по стадіону, спілкуюся зі спортсменами, з тренерами. Один тренер каже: ось у нас будуть збори зі стрибків з жердиною. Називає місце і додає: «Я не зрозумію, навіщо нам туди їхати, якщо там немає навіть стрибкової ями?». Я кажу: «А чому ж ви їдете туди?». А він: «Так нас посилають туди». Хто? І він показує пальцем вгору. Що це за ставлення? З тренера – попит за результат, а місце проведення зборів і підготовки визначає, виявляється, не він.

Бажано, щоб таких людей, як Гоцул, і близько до спорту не підпускали. Як і до будь-якого іншого виду діяльності. Вони крім своєї кишені більше нічого не знають.

- А досить інфраструктурних об"єктів в Україні для зборів і тренувань? Реально їх збільшити у найближчі рік-два?

- Одразу скажу: один або два роки – це не той період, за який можна продемонструвати якийсь прорив в інфраструктурі. Попередній президент говорить, що стільки побудували стадіонів під час його перебування, ледь не він особисто збудував. Але будував не він, а місцева влада. Можна ж було на етапі будівництва включитися у сам процес, підказати, як правильно зробити? Які необхідні зміни, щоб можна було проводити змагання, запрошувати іноземних гостей. А вийшло так, що стадіони побудовані, але не сертифіковані. Змагання на них проводити не можна. Спортсмен встановить рекорд на цьому стадіоні, але він не буде зарахований. Тому що він встановлений на стадіоні, який не відповідає вимогам. Тому сьогодні потрібно виходити і спілкуватися з людьми, доводити, що це необхідно. Тому ж регіону буде дохід, та й іміджу країни буде великий плюс.

- Чи правильно я розумію, що сьогодні навіть НСК «Олімпійський» не може приймати легкоатлетичні змагання світового рівня?

- Стадіон НСК «Олімпійський» перебуває на балансі Міністерства молоді та спорту України. Першим заступником міністра був президент ФЛАУ. У 2012 році, коли проводився чемпіонат Європи з футболу, все було підготовлено.

- Можна було проводити вже тоді, вірно?

- Звичайно, можна було. Але бігові доріжки і їх покриття на сьогоднішній день у такому стані, що змагання такого рівня тепер там проводити не можна. Вони пошкоджені. Сьогодні необхідно нехай навіть зробити не повне перекриття, а накласти шар зверху. Але за вісім років перебування Гоцула біля керма федерації цього не робилося. Всі змагання вибірково проводяться тільки у певних точках. Маса змагань проводиться в Луцьку. Так, стадіон сертифікований. Але чому всі повинні їхати тільки до Луцька? Чому ми не повинні культивувати легку атлетику, проводячи змагання у різних регіонах нашої країни.

- У великому спорті ви вже 26 років. А що вас привело у цю сферу діяльності?

- Я шалено радий, що свого часу я був запрошений на роботу в «Шахтар», був першим віце-президентом цього клубу протягом шести років. А школа, яку я пройшов, дуже багато дала мені в житті. Перший рік з невеликим – під керівництвом Олександра Сергійовича Брагіна, а потім – під керівництвом Рината Леонідовича Ахметова. Це школа життя. Мені набагато легше розбиратися у питаннях спорту, завдяки тому, що я збагнув у «Шахтарі». Навіть на етапі моєї передвиборчої кампанії мені задавали питання: ви ж з футболу, а тут легка атлетика, це ж різні сфери. Але чим у цьому сенсі, відрізняється легка атлетика від футболу? Або від баскетболу? Є спортсмен, є тренер. Медичне обслуговування потрібне? Масажисти потрібні? Стадіон потрібен? База? Все це потрібно будь-якому спортсмену, незалежно від виду спорту.

Повний текст інтерв’ю читайте на сайті footballua.tv. Фото (с)LIGA.net