_pictogram.svg.png)
3-4 травня Тайцан прийматиме Кубок світу зі спортивної ходьби. Господарі змагань, китайці, сповнені бажання створити справжній фурор і виграти чи не всі дистанції. Але в своєму прагненні вони не єдині, і, що приємно, одними з головних їхніх суперників будуть українці.
Особливо сильний вигляд має наша чоловіча збірна зі спортивної ходьби на 20 км. В її складі є і нещодавній переможець ІААФ «Челленджу» в Лугано Руслан Дмитренко.
«Цього року я не брав участь у чемпіонаті України, але виступити бодай на одному старті зі спортивної ходьби на 20 кілометрів до Кубка світу було просто необхідно. Змагання в Лугано підходили для цього ідеально, - розповідає Руслан Дмитренко. – У Швейцарії виступаю вже третій рік поспіль. Там чудова траса, немає високих гірок, лише невеличкі підйоми, але це дрібниці. Якщо в минулі роки нам не щастило з погодою, у 2013-му і взагалі температура ледь сягала 2-3 градусів і йшов сніг, то цього року все було на нашому боці. Ми йшли берегом озера, прохолодний вітерець, плюс 23 градуси… Умови були фантастичні!»
Змагання в Лугано більшість спеціалістів розглядала в контексті чемпіонату Європи, який у серпні прийматиме Цюрих. Одна країна, однакові кліматичні умови. Турнір мав усі шанси стати генеральною репетицією перед континентальною першістю. Дмитренко ж та його тренер Денис Тобіас на кілька місяців вперед, можливо, й заглянули, але вирішили не надто в них забігати. «В Лугано найголовнішим завданням для мене було перевірити, в якій я формі. Та й перш ніж говорити про чемпіонат Європи, ще потрібно виступити на Кубку світу, який на початку травня прийматиме Китай, - зазначив Руслан. – Тренер назвав мені часові рамки, в які я маю вкластися на фініші. І так сталося, що лідируюча група йшла моїм темпом. На перших десяти кілометрах нас було десь вісім-десять атлетів, потім ця кількість скоротилася до шести. За п’ять кілометрів до фінішу китаєць почав атакувати. А переді мною якраз стояло завдання відпрацювати заключні два кола – 4 кілометри. Тому все вийшло за нашим планом».
Не менш вдалим був для Дмитренка й зимовий сезон. На змаганнях у Самарі він встановив новий національний рекорд зі спортивної ходьби на 5000 метрів у приміщенні. І, як зізнається сам спортсмен, ходити в манежі йому дуже подобається: «5000 метрів – це своєрідний спринт у скороходів. Ми навіть жартуємо часто: «Ну що, поїду «поспринтую». Мені дуже подобається ця дистанція, особливо коли все вдається. Ще у 2008 році, коли переїхав тренуватися в Донецьк, виступив на Кубку області на «п’ятірці». Та й коли взимку проходжу 5000 метрів, потім легше працювати протягом року. Ти як би «пробиваєш» швидкість. Тому якщо є така можливість, завжди виступаю й отримую максимум задоволення від цього».
Але чим менше часу лишається до Кубка світу, тим більш нагальним стає дане питання. Незадовго після змагань у Лугано, Руслан разом з групою українських скороходів відправився на навчально-тренувальний збір в Анкару. «В Анкарі ми були вперше, хоча з Туреччиною знайомі. У нас вже був якось збір в Анталії, - розповідає Дмитренко. – Цьогорічний збір мені сподобався. Там не було гір, але було плато висотою 900 метрів над рівнем моря. Умови для тренувань досить хороші, залишається подивитися, що буде на виході».
Досвід виступів в Азії у Дмитренка є: 2011 року, в Тегу, він фінішував сьомим на чемпіонаті світу. «Тоді все склалося чудово. Багато людей нарікали на кліматичні умови, а мені вони, можливо, навіть допомогли. Мені, на відміну від багатьох інших, вдалося перейти той бар’єр», - каже Руслан. І додає: «Чи буде Тайцан схожим на Тегу за цим показником? Давайте не забігати наперед. Коли приїду в Китай, тоді й зможу сказати».
Наразі команда перебуває на зборі на олімпійській базі в Конча-Заспі, звідки 29 квітня відправиться до Китаю.
Фото Анастасії Марініної
