На європейському відборі українські легкоатлети виграли 14 ліцензій для участі в ІІ літніх юнацьких Олімпійських іграх. Серед них – юна зірка спринту Джойс Коба. Вінничанка розповіла читачам ФЛАУ про спортивне життя, інтереси та хобі.
Джойс, на європейському юнацькому відборі на Олімпійські ігри ви не лише перемогли, а й встановили рекорд змагань. Як проходить підготовка до Олімпійських ігор? Які завдання ви та тренер перед собою ставите на ці змагання?
Ми з тренером дуже задоволені перемогою й результатом, показаним під час європейського відбору в Баку. Зараз тренуємося у Вінниці двічі на день. Вихідний – лише неділя. 5 серпня у нас починається тренувальний збір у Києві, а 11-го – вирушаємо на Олімпіаду до Китаю. Моя мрія – потрапити до фіналу в Нанкіні, а там як Бог дасть. Але хотілось би показати швидкі секунди й посісти високе місце.
Ви молода спортсменка й поки що про вас майже нічого не відомо. Розкажіть, будь ласка, про вашу родину. На скільки мені відомо, ваші мама й тітка теж бігали спринт, і дуже непогано?
Я народилася у Вінниці, де зараз живу й тренуюся. Вже в молодших класах учителі фізкультури бачили в мені талант до бігу. Коли мені було 11 років, тітка Алла відвела мене займатися легкою атлетикою до свого тренера, Прошина Володимира Миколайовича. Він працює зі мною вже п’ять років і привів до цієї перемоги й такого результату.
Щодо сім’ї, то моя тітка й справді свого часу була чемпіонкою України серед дівчат. З бігу на 60 метрів у неї був результат 7,62 секунди, а на 100-метрівці – 11,6. Я лише цього року змогла побити її особистий рекорд, чим дуже пишаюсь, адже коли тільки починала тренуватися, це було моєю мрією.
Минулого року ви дуже вдало виступали на дистанції 400 метрів, показали високий результат і були другою на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі. Чому зараз обрали дистанцію вдвічі коротшу?
200 метрів – моя улюблена дистанція. Але минулого року я потягнула м’язи задньої поверхні стегна. Саме тому з тренером вирішили готуватися на 400 метрів. Вони не настільки швидкісні, що дозволило виконати всю заплановану роботу та підійти до змагань у хорошій формі. Можливо, в майбутньому саме ця дистанція буде моєю коронною, але зараз 200-метрівка мені більше до душі.
А пам’ятаєте перші змагання?
Їх не забути! Я тренувалася лише місяць і була така щаслива, вигравши забіг на 100 метрів з результатом 15,0 секунд. Але вже через п’ять хвилин радість змінилася сумом, коли дізналася, що за часом не потрапила до фіналу. проте вже за три місяці виграла першість України в своїй віковій категорії.
Чим любите займатися у вільний від тренувань час?
Дуже люблю малювати. Також захоплююсь тим, що мій тренер пише дуже гарні вірші. Мені захотілося зробити йому маленький подарунок на День народження – і я сама написала йому вірш. Але цим займаюсь рідко, лише коли є натхнення.
Текст: Юлія КРЕВСУН, для ФЛАУ
Фото: Віктор КОВАЛЬЧУК, для ФЛАУ