Ольга Саладуха захистила титул чемпіонки Європи й втретє поспіль піднялася на найвищу сходинку континентального п’єдесталу. Перемогу в Цюриху українці принесла друга спроба – на 14,73 м.
«Головним для мене було перемогти й захистити титул, знову піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу. Адже цей рік починався дуже складно в зв’язку з ситуацією в країні. Я вже три місяці не була вдома. Весь час далеко від своєї сім’ї, дитини. Донька зараз у безпеці, на морі, проте вона ж не може бути там постійно. Перемога мені була потрібна саме з психологічної точки зору, для моєї сім’ї і тренера, - зізнається Ольга. -Я розуміла перед чемпіонатом Європи, що в хорошій формі. Головне було налаштуватися психологічно.
Після командного чемпіонату Європи мені було потрібно взяти паузу, саме моральну. Тиск був з усіх боків. Щодня усвідомлювати, що твою квартиру можуть зірвати, твої рідні в небезпеці, невідомо, що буде завтра і чи зможемо повернутися додому. Тому й вирішили поїхати в Святошино, потренуватися в лісі і спробувати трішки відключитися.
Але не скажу, що саме ця пауза чи виключно вона вплинула на результат. Просто дуже хотіла знову перемогти. Була то четвертою, то другою, то один сантиметр програвала… Мабуть, мені потрібно було повернутися в сектор і показати, що я жива й можу конкурувати на рівних.
Перша спроба на 14,12 метрів не налякала. Я просто не зовсім зрозуміла, що сталося, трішки крутнув вітер. Він був і в кваліфікації, але тоді взагалі був шторм. Щодо доріжки, то мені вона сподобалася. Я бігла в «гострих» шиповках. Покриття швидке й стрибуче. Тільки потрапляй на планку – і все в твоїх руках. Та й підтримка вболівальників і в секторі, і вдома відчувалася й допомагала.
Дуже рада, що зараз є золота медаль на третьому для мене чемпіонаті Європи. І що також утретє потрапила на Кубок світу, дуже туди хотіла. Там ти теж виступаєш за команду, тільки Європи. Ти заробляєш очки для неї, усі вболівають один за одного. Це дуже цікаво й престижно».