Головний тренер національної збірної України Майк Фрателло підбиває підсумки чемпіонату світу для його команди:
«Я сподіваюся, що це був неймовірний досвід для гравців. Адже лише 24 команди потрапляють на чемпіонат світу. Вони це право здобули торік на ЄвроБаскеті, вони були частиною успіху. У нас був щільний графік товариських матчів, 10 команд, з тих, з якими ми проводили спаринги і грали в групі на чемпіонаті світу, опинилися в 1/8. Чотири з них ми перемогли, а шістьом поступилися. Ми непогано виглядали в кількох матчах з тих, що програли, але в тому і полягає різниця між тим, щоб пройти далі у важкій боротьбі, адже лише одне очко, один кидок – усе це має значення для успішного виступу або для невдалого. І цей досвід нам довелося пережити.
Сполучені Штати, власне, мають величезну кількість талантів. Ми могли урівноважити це лише на деякий відрізок ігрового часу, але потім зробили забагато втрат і вони відірвалися в рахунку. Іспанія… Ми трималися з ними майже весь матч, ми переслідували, але за 20 секунд до кінця гри ми відстали на 8 очок, але ми змагалися, з більшістю суперників нам удавалося демонструвати хороший баскетбол протягом більшої частини матчу. Якщо говорити про Австралію, то перша гра не була показовою, ми тільки-но пройшли етап підготовки з двома тренуваннями на день. Суперники з самого початку, в першій чверті пішли у відрив, так, що ми не змогли наздогнати їх. Але друга зустріч з Австралією була більш бойовою. Я сказав би, що позитив полягає в тому, що лише одного разу у нас було повне відчуття того, що ми не зможемо довго протистояти і боротися з нашим суперником, це було зі Сполученими Штатами. Коли вони вийшли на другу половину і стали додавати у швидкості, у нас пішли втрати.
Я народився у Сполучених Штатах і це велика країна. Отже, коли грає Гімн США, я віддаю їй належну пошану. Коли грає Гімн України, ми утворюємо ланцюг з усією командою. Це почесно – виходити на матч проти США в якості тренера збірної, у якості тренера збірної України, і змагатися за перемогу.
Чим подібні команди Австралії та Нової Зеландії? Вони обидві сильні фізично. Вони нам створили чимало проблем з підбираннями. Ми потерпали від цього в матчах з ними. Нам бракувало підбирань. Це зменшувало нашу кількість володінь м’ячем у цих поєдинках. Якщо дивитися в майбутнє, то треба шукати варіанти підсилення більш силовими, габаритними гравцями. З командами, як Австралія і Нова Зеландія ми погано працювали на підбираннях. Як результат – ми не пройшли далі на чемпіонаті світу. Але на що треба звернути увагу – на концентрацію від самого початку, від самого першого дня.
Щось змінити вже нереально. В житті і в баскетболі такого не буває. Ти готуєшся саме так, як вважаєш за потрібне готувати команду, потім на чемпіонаті слід зіграти 5 матчів за 6 днів, і часу на підготовку дуже мало. Те, що ти робиш на початку зборів, має враховувати всю специфіку турніру, і потім лише робляться незначні коригування. Якщо робити багато коригувань, то всі почуваються розгубленими. Розгубленості немає місця в баскетболі, адже гра – це швидкість реакції. Реагуєш ти за рахунок напрацювань. Якщо у тебе добрі напрацювання, то реакція буде швидкою і будуть позитивні зміни. Якщо таких напрацювань немає, то все виглядає так, ніби ніхто не знає, що робити. Є ще один аспект – психологічна зосередженість, її значення важливе в будь-якій грі. Було б добре, якби поступаючись у матчі, можна було його зупинити, щось змінити, а потім продовжити, але так не буває.
Ми зрозуміли з цією командою, що у нас добре відчуття колективу. Ми знаємо наші сильні і слабкі сторони. Тож треба працювати, щоб слабкі місця зробити сильнішими і використовувати свої переваги, але змазані штрафні, зроблені втрати – не думаю, що хтось бажає, щоб це трапилося. Я не думаю, що гравці могли бажати промахнутися з лінії або не завершити прохід, перебуваючи біля кільця. Гадаю, вони налаштовуються зробити все якнайліпше, але це частина гри, іноді вона завдає найбільшої шкоди».
Інтерв"ю Майка Фрателло