_pictogram.svg.png)
Головний тренер національної збірної України Майк Фрателло підбиває підсумки чемпіонату світу для його команди:
«Втрата Гладиря безумовно дуже значима. Він наш найкращий снайпер, він один з найкращих захисників у нас, він був серед найкращих на підбираннях на минулому чемпіонаті Європи, він має хороший зріст для того, щоб на позиції атакуючого захисника грати проти інших ростових захисників, як Пені у Нової Зеландії. Його втрата серйозно ослабила нашу команду.
Поразка від Нової Зеландії, дуже дошкульна, якби ми перемогли, пройшли би, якби пропустили на один кидок менше, то теж мали би шанси. Цю умову ми не виконали під час гри. Ми зробили на 23 підбирання менше, 18 підбирань у нападі це дуже багато, такий поганий день нам коштував можливості продовжити чемпіонат.
Так, треба подивитися на те, хто і як з хлопців у нас грав у цьому компоненті рік тому і хто і як зіграли зараз. Поглянувши на статистику в підбираннях за минулий рік, порівняти з тим, що ті самі гравці зробили цього року. Ми не зробили радикальних змін цього року в порівнянні з минулим. Команда лишилася майже тою ж самою, за винятком Михайлюка, просто слід подивитися, які у кого були досягнення на ЄвроБаскеті і подивитися на їхні досягнення тут. Проте, слід пам`ятати, що це вже серйозніший рівень, і ЄвроБаскет був відбором до чемпіонату світу. Тут разом зібралися найкращі команди з усього світу. Почасти причина і в тому, що тут усі команди краще боролися на підбираннях.
Слава Кравцов приїхав до нас після травми, і коли ми почали працювати, він не міг тренуватися повною мірою з нами. Він мав берегти руку, він мав уникати будь-якого контакту через травму руки, тому він відставав на початку зборів, але він намагався зі своїм зап`ястям, яке було проопероване, зі зв`язками, які були не настільки функціональні, але він бажав бути з нами, бажав грати. У Кирила Натяжка цей сезон відрізнявся від попереднього в збірній. Усіх причин цього я не можу знати, але тоді він точно був більш продуктивним і мав усі показники кращі, ніж у цьому році.
Святослав Михайлюк приїхав до нас пізніше тому, що був задіяний у збірній гравців віком до 18 років. На жаль, з самого початку він не міг бути з нами. Тож йому довелося наздоганяти, починати пізніше робити те, що ми вже почали робити, я не говорю про його функціональну підготовку, я зараз кажу про наші схеми гри в захисті, які відрізнялися від того, що він робив у попередній збірній. Якби він був від самого початку з нами, це було би добре для нього, проте, він встиг показати, що ми маємо звернути на нього більшу увагу і зберегти його, що він може допомогти нам. Наступний рік для Святослава має стати дуже важливим. Він вирушає до Канзаса і буде грати за команду місцевого університету, у дуже хорошого тренера Біла Селфа, у прекрасному турнірі. Цей рік важливий з точки зору фізичного змужніння, зміцнення, йому слід буде грати з дуже атлетичними хлопцями. Наступного літа він має додати в якості своєї гри, ми маємо подивитися на нього через рік. Він отримає дуже хороший досвід, частина його – академічна, займатися в університеті, виконувати все, що необхідно в навчальній програмі, інша – це життєва. Він опиниться у чужій країні, сам, цей рік дасть йому це відчути з повна. Крім того, він буде йти по чудовій баскетбольній програмі, змагатися у хорошому турнірі. Мені, звісно, буде цікаво спостерігати за тим, яким буде його прогрес протягом року, як він гратиме, я буду радий поспостерігати за ним після цього, коли він, сподіваюся, повернеться до національної команди наступного літа.
Дмитро Забірченко і Слава Кравцов були капітанами минулого року і цього теж. Я гадаю, з голосом Заби рахуються всі у команді. Його поважають, він професіонал і у нього відмінна самовіддача. Пух веде команду на майданчику і не боїться говорити про речі, які слід озвучувати, в той же час він поважає думку Заби і Слави. Знаєте свій внесок у лідерство можуть робити різні люди, але якщо згадати цих трьох, кого я назвав, то більш молоді гравці дивляться за ними, прислухаються до них і слухають, що вони говорять.
На плечах Пуха величезна відповідальність на майданчику. Кожна команда прагне зупинити його. Якщо ті, хто поруч із ним роблять свій внесок, його завдання полегшується. Якщо цього внеску не вистачає і все лягає на його плечі, йому дуже важко. Це непросто, коли команда суперника вся сконцентрована на тобі. Він здійснив визначну роботу для нас і не лише на майданчику, а в подорожах, у готелях, на командних обідах, для загальної атмосфери у команді. Команда сприймає його і спілкується з ним, він може говорити з гравцями не лише про баскетбол. Він унікальна людина, таких людей дуже мало, як Пух Джетер, серед багатьох такі зустрічаються не часто, він дійсно унікальний».
Інтерв"ю Майка Фрателло
