_pictogram.svg.png)
2 лютого о 18:00 в київському Палаці спорту відбудеться другий чвертьфінальний матч Кубка України між столичним «Будівельником» і запорізьким «Ферро-ЗНТУ». Пряма трансляція гри на сайті Суперліги і на телеканалі «Спорт 1». Перший матч «Ферро-ЗНТУ» – «Будівельник» 68:111.
Головний тренер діючих чемпіонів поспілкувався з клубною прес-службою під час підготовки команди до матчу-відповіді Кубка України проти запорізького «Ферро-ЗНТУ».
Віталію Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як ваш настрій після дуже впевненої перемоги над «Ферро» в Запоріжжі?
Після перемог настрій завжди хороший, ми справді раді, що вдалося перемогти так впевнено. Добре, що наших хлопців не треба було мотивувати, вони всі прекрасно розуміли, що ця перемога була нам необхідна, через ту поразку у другому турі, яка дуже вдарила по нашій впевненості.
Ця перемога, мабуть, також була дуже принциповою і особисто для вас, оскільки саме в Запоріжжі ви зазнали першої поразки в офіційних матчах як тренер «Будівельника»?
Звичайно, для мене також, втім, як і для інших наших тренерів. Тоді, коли ми програли запоріжцям в чемпіонаті, нам потрібно було зробити висновки і вибрати правильний напрямок майбутньої роботи. Тоді ми побачили, що ще не стали командою у повному сенсі слова. Ми були колективом з сильними гравцями, але сильні баскетболісти у складі – це ще не сильна команда.
Треба було виконати багато роботи, знайти найкращі поєднання гравців в різноманітних ситуаціях, десь підняти деяких баскетболістів на більш високий рівень – це все саме тренерська робота. Я зовсім не хочу сказати, що зараз ми дійшли до нашої оптимальної форми, нам ще всім є над чим працювати. Але те, що у нас вже є певні позитивні зміни – вже непогано. Сподіваюсь, в кінці сезону ми будемо задоволені пройденим шляхом.
Максиму Івшину було нелегко повернутися після доволі тривалої відсутності, і в перших двох матчах він, з очевидних причин, виглядав не дуже невпевнено, проте від гри до гри наш бігмен додає. Як ви зараз оцінюєте його форму і чи повністю, на вашу думку, Макс вже повернуся до своїх оптимальних кондицій?
Немає таких гравців, які б повернулися у гру без втрати ігрової форми після такого пошкодження і такої тривалої відсутності, які були у Максима. Природно, що йому було нелегко влитися у процес, втративши ігровий ритм.
Але маю сказати, що Макс рвався в бій, хотів повернутися набагато раніше, ніж ми йому дозволили. Ми розуміли, що краще не форсувати, хотіли його поберегти тоді, коли, скажімо так, ще було далеко до ключових матчів сезону. Я говорив з ним, запевняв його, що він для нас важливий гравець і якщо буде продовжувати працювати, поверне собі своє місце.
Зараз Макс чудово розуміє вимоги тренерського штабу, він професіонал і справді, від матчу до матчу виглядає впевненіше. Думаю, він ще далеко не у найкращій формі, і без сумніву, ще істотно додасть найближчим часом.
Раніше згадувалося про пошкодження Забірченка та Лукашова…Як що до них? Чи їх проблеми вже позаду?
Обидва гравці справді мали проблеми, але скажу відверто – таких баскетболістів втримати на лаві запасних дуже нелегко. По-перше, вони самі по собі є лідерами за характером, і тому постійно пориваються допомогти команді. По-друге, за їх відсутності у нас виходило далеко не все на паркеті, тож нам доводилося загравати їх попри попередні плани. Власне, не тільки в них є невеличкі проблеми, але, на щастя, в цілому все під контролем наших лікарів.
Нещодавно ви вперше випустили на паркет Івана Ватажка, а раніше, по сезону вже неодноразово довіряли Віталію Зотову, часом навіть доволі багато часу. Наскільки ви задоволені прогресом обох хлопців у нинішньому чемпіонаті, їх роботою над собою?
В цілому я задоволений роботою обох молодих баскетболістів. Хлопці вдосконалюються та набираються досвіду. Я б сказав, що все відбувається так, як і має. Єдине – мені хотілося б, щоб вони трохи додали в бажанні, щирості, наполегливості. Хоча, це мабуть навіть не побажання лише Івану та Віталію, а скоріше всім нинішнім молодими баскетболістам. Мені, як людині, яка теж у свій час робила перші кроки у професійному баскетболі, здається, що молодь має працювати більше аби досягнути успіху, працювати індивідуально поза загальними тренуваннями команди, а не від свистка до свистка – раніше такі речі були за правило. Тільки так можна стати справді сильним гравцем.
Які цілі ставитимете перед своїми підопічними у матчі 2-го лютого, враховуючи, що задачу виходу у наступний раунд, вже, по суті, вирішено?
Так, у нас справді дуже хороший запас перед другим поєдинком проти «Ферро», але задача буде лише одна – перемога. При тому, я гадаю, що ми порадуємо наших вболівальників, якщо виграємо впевнено. Звичайно, в даній ситуації зовсім не виключено, що ми знайдемо можливість десь поекспериментувати, спробувати щось нове або дати відпочинок комусь із лідерів, але в будь якому разі, в себе вдома ми повинні грати лише на перемогу.
Напевно, важко абстрагуватися від усіх проблем і думати лише про баскетбол, коли в країні відбувається такі страшні речі, і раз по раз з’являється інформація про те, що власне сам чемпіонат перебуває під загрозою зриву…
Ми усі розуміємо, що відбувається в країні. Ця війна стосується кожного, але насправді, єдине, що нам залишається – робити свою справу. Мабуть, в таких обставинах як ніколи важливо, щоб кожен робив свою роботу добре.
