Руслан Отверченко: «Завдання – взяти Кубок України і медалі чемпіонату»

Недільна перестрілка між БК «Київ» і «Дніпро-Азотом» стала найрезультативнішою в нинішньому баскетбольному сезоні. «Вовки» виграли 124:98, а на двох команди набрали 222 очки. Киянам не вистачило трьох балів, щоб повторити найкращий показник останніх шести сезонів – у травні 2012-го «Ферро-ЗНТУ» набрав 127 очок. При цьому 25-річний захисник «Києва», а за сумісництвом і найкращий бомбардир ліги Руслан Отверченко набрав 41 очко, що є найкращим показником в українській Суперлізі за два сезони.

- Про те, що я набрав чимало і можу встановити рекорд, мені сказали в третій чверті, – розповів Отверченко газеті «Сегодня». – Так, можливо, був шанс переплюнути Калпеппера (набрав 50 очок в сезоні 2012/13. – Авт.). Але на той момент ми вже й так достатньо вигравали, тому я навіть не прагнув забивати ще і ще. На майданчик вийшли молоді гравці, яким потрібно набиратися досвіду в таких зустрічах. Мені допомогло те, що матч проходив у малій залі Палацу спорту, де ми тренуємося, і свої кільця теж дають про себе знати. А коли виступаємо у великому залі, все одно що граємо на виїзді в рівних умовах з командою гостей. Хіба що свої фанати нам допомагають.

- У цьому сезоні ви набираєте в середньому по 22,3 очки за матч…
- Прийшов час використовувати набуті навички. Позначилася робота над собою в літнє міжсезоння. Важлива й довіра тренерів, партнерів по команді, керівництва клубу. Психологічно я був готовий до ролі лідера команди і будь-якої конкуренції, у тому числі з легіонерами. І думаю, періодично справляюся з цією роллю. На кожному тренуванні намагаюся підказувати партнерам ті дрібниці, які вони не знають.

- Що змінилося в БК «Київ» з приходом на тренерський місток словенця Деяна Прокіча?
- Торік він працював з дублем «Києва», і хоча хлопці не досягли високих показників, але було видно, що їхній рівень зростав. Ми ж більше працювали над технікою, різними складними кидками з вибіганням. Грубо кажучи, якомога більше ускладнювали собі життя на тренуваннях, щоб у грі потім було легше. У нього своя специфічна система захисту, вельми ефективна. На словах важко пояснити, це треба бачити. І ось з таких дрібниць складається пазл нової гри «Києва». Правда, Прокіча з нами поки що немає, зараз нас тренує Леонід Іватін. У Прокіча проблеми зі здоров’ям, одного разу у нього раптово запаморочилася голова, його відвезли до лікарні, там він пролежав два-три тижні, після чого йому сказали не навантажувати голову. А він тренер імпульсивний, запальний, тому порадили відпочити вдома в Словенії. Він збирався повернутися місяць тому, але всі розуміють, що йому потрібно вилікуватися повністю і не ризикувати.

- Через вихідні у вас Фінал чотирьох Кубка України. Вам пощастило, що в півфіналі дістався не хтось із явних фаворитів – «Хімік» або «Будівельник», а «Дніпро». З’явилася реальна можливість зачепитися за трофей…
- Так, звісно, ми про це думали, але до Кубка поки цілеспрямовано не готуємося, адже до цього нас чекають важкі матчі на виїзді з нашими прямими конкурентами в боротьбі за третє місце «Ферро-ЗНТУ» та «Дніпром». Так що з дніпрянами ми спочатку проведемо репетицію в чемпіонаті. Так, нам пощастило отримати в суперники по 1/2-й «Дніпро», а там вже як складеться… Зрозуміло, що керівництво каже спробувати взяти все – і Кубок, і медалі першості, але особисто для мене чемпіонат все-таки серйозніший. Він триває весь сезон – важкі 30 ігор плюс плей-офф. Це все-таки куди солідніше, ніж чотири матчі в Кубку.

- У «Києва» не було медалей з 2008 року. Наскільки реально в цьому сезоні все-таки піднятися на п’єдестал?
- Думаю, реально. До того ж у нас в запасі є Слава Бобров. Він вже йде на поправку і незабаром увіллє в команду свіжу кров, яка нам необхідна. Плюс ми додамо в мобільності і в боротьбі на підбираннях.

- Чимало сильних українців перед сезоном і по ходу нього виїхали за кордон – до Прибалтики, Польщі, приміром, Агафонов перебрався до Німеччини. До вас не надходило подібних пропозицій?
- Звали до грецького ПАОКа, московського «Динамо». Пару днів тому дзвонив агент і говорив, що мною цікавляться в Македонії та Болгарії. Але я порадився з ним і з президентом клубу Олександром Волковим, і вирішив дограти сезон тут. Все одно у мене влітку вже закінчується контракт з клубом. А потім рухатимуся далі. Хочеться, щоб був сильний чемпіонат, амбітний клуб і я отримував достатньо ігрового часу.

- З вашою нинішньою грою можна розраховувати на виклик до збірної і участь ЄвроБаскеті 2015.
- Бажання поїхати і показати себе, звісно, є, але у тренера збірної Майка Фрателло своє бачення. Я вже декілька разів приїжджав до нього на збір, і так виходило, що просто не був потрібен. Сумніваюся, що щось зміниться, хоча робитиму все від себе залежне.

- Вашою головною зброєю є дальні кидки, свого часу ви навіть виграли конкурс триочкових «Матчу зірок» Суперліги.
- На зборах я постійно відпрацьовую всілякі варіанти триочкових – і після дриблінгу, і з виходом з-під заслону. До речі, після того «Матчу зірок» іншого й не було. Таке свято нам би зараз не завадило, щоб трошки розрядити ситуацію. До того конкурсу я готувався разом з нашим американцем Дерріком Зіммерманом, він давав мені поради. Було приємно перекидати у фіналі американця Джека Макклінтона. Для багатьох це було несподівано, але я був упевнений у своїх силах. Хоча мені трохи пощастило, що наприкінці Джек реалізував всього одну спробу з п’яти.

- А які у вас інтереси поза майданчиком?
- Я не вибагливий, аби було не нудно. Зараз у нас з друзями нова розвага – ходимо по квест-кімнатах і розгадуємо квести: збираємо «ключі» і вирішуємо загадки.