Павло Крутоус: «Мій кумир зараз грає зі мною в одній команді»

Українські баскетболісти продовжують готуватися до фіналу одного з двох всеукраїнських турнірів. Для більшості молодих гравців баскетбольного клубу «Київ» Фінал чотирьох Кубка України, який пройде 6-7 березня в київському Палаці спорту, буде першим у житті. Серед них і Павло Крутоус. Попри те, що Паші всього 22 роки, він на другому місці за результативністю в своїй команді і на шостому – у всій Суперлізі.
- Павле, 1 березня ви граєте матч чемпіонату України з «Дніпром», тому можна говорити, що паралельно ви почали підготовку і до Фіналу чотирьох Кубка України. Розкажіть, який настрій у команді, як готуєтеся до вирішальних поєдинків Кубка?
- Так, ми серйозно готуємося до майбутніх ігор чемпіонату, безпосередньо до Фіналу чотирьох почнемо готуватися після матчів 27 лютого в Запоріжжі і 1 березня в Дніпропетровську. «Дніпро» – сильна, агресивна команда, яка грає на бажанні, бореться. Але в цьому сезоні ми вже доводили, що можемо вигравати у дніпропетровців. І докладемо якомога більше зусиль, щоб перемогти їх знову.
- Ви граєте два матчі поспіль з «Дніпром»: 1 березня поєдинок чемпіонату, а 6 березня – Кубка. Чи будуть ці ігри чимось відрізнятися? Чи можна говорити, що гра Фіналу чотирьох більш важлива, більше відповідальності?
- Гадаю, ні. У кожній грі треба викладатися на сто відсотків, немає різниці – Кубок це чи чемпіонат.
- Тобто не може бути й мови про економію сил в матчі Суперліги напередодні Фіналу чотирьох?
- Ні, думаю, такого не буде. Тренер ставить перед нами завдання у кожній грі викладатися на сто відсотків.

- Виходить, що на момент півфіналу Кубка України ви зіграєте вже три матчі з «Дніпром» у рамках Суперліги. Тобто малоймовірно, що суперник може ще чимось здивувати, як, власне, і ви його. Це плюс чи мінус?
- Гравці «Дніпра» досить давно грають разом. Ми добре знаємо один одного. Тому, гадаю, що нічого нового вони нам не покажуть. Вважаю, це добре, що ми зіграємо з «Дніпром» матч Суперліги безпосередньо напередодні Фіналу чотирьох, подивимося, можливо, якісь взаємодії, комбінації зміняться.
- Не секрет, що «Дніпро» задіює на майданчику більше гравців, ніж БК «Київ». Крім того, зараз ви проводите два виїзні матчі, а дніпропетровці грають удома. Як вважаєш, через вашу обмежену ротацію, чи не позначиться втома перед матчами Фіналу чотирьох?
- Так, думаю, нам буде важко. Але ми намагатимемося по максимуму відновлюватися. Крім того, у «Дніпра» в ротацію додався Сизов, думаю, завдяки цьому підписанню команда Дніпропетровська стала сильнішою.
- На твій погляд, які ваші козирі для перемоги над «Дніпром»? За рахунок чого ви можете досягти успіху?
- Насамперед, треба грати агресивно в захисті. Без хорошого захисту неможливо виграти. Якщо ми будемо працювати від оборони, то піде гра і в нападі, закинемо свої кидки, нам буде простіше.
- Те, що ви граєте вдома – це плюс чи навпаки додаткова відповідальність перед своїми вболівальниками?
- Це, звісно, плюс. Але можна сказати, що ми граємо в чужому залі, адже тренуємося ми в малому залі Палацу спорту. Тобто грати виходимо ніби на чужий майданчик. Попередній матч Суперліги ми зіграли в маленькому залі. Ця гра була дуже результативною – свої кільця, більше відчуття кидка.

- Для тебе це буде перший Фінал чотирьох. Зараз ти – один з лідерів команди, на тобі відповідальність за результат. Що ти відчуваєш напередодні Фіналу чотирьох? Яке твоє особисте ставлення до цих матчів?
- Я вже давно хотів виграти щось на такому рівні, посісти призове місце. Так, для мене це перший Фінал чотирьох Кубка України. Подивимося, як всі ми зможемо зібратися, налаштуватися на ці важливі ігри, як зможемо показати себе.
- Ти згоден з тими, хто каже, що БК «Київ» і «Дніпро» – головні конкуренти за бронзові медалі чемпіонату України?
- Хотілося б у це вірити. У Суперлізі є кілька хороших команд, тому не думаю, що тільки наша пара є претендентами на бронзу. Не хочу нічого загадувати наперед, але в цьому сезоні було б добре досягти результату, здобути медалі або Кубок.
- Які завдання ставили керівники клубу на Кубок, на чемпіонат України?
- Як завжди – максимальні. Спочатку було завдання вийти в плей-офф Суперліги. Але зараз ми йдемо на 4-5 місці, тому цілі ставимо більш високі. А в Кубку України ми вийшли до Фіналу чотирьох, де в одному матчі вирішується все. Тому хто буде сильнішим в даному поєдинку, той і виграє.
- Можна сказати, що вам пощастило з жеребкуванням, у вас є реальний шанс поборотися за Кубок …
- Так. До речі, у своєму попередньому інтерв’ю я передбачив, що в чвертьфіналі нам випаде «Авангард». Звісно, «Дніпро» – кращий суперник, ніж «Будівельник» і «Хімік». Баскетбол – це така гра, в якій є багато несподіванок. Головне, вірити в себе.
- Тим більше в матчах чемпіонату України ви програвали всього по чотири очки і «Будівельнику», і «Хіміку»…
- Так, відскочили вони від нас, що «Будівельник», що «Хімік». Ми старатимемося, доводитимемо, що можемо перемагати.
- На твою думку, хто буде переможцем другого півфіналу?
- Я все-таки ставлю на «Хімік». Ось недавно з «Будівельника» пішов Кольченко. Однак «Будівельник», все одно, сильна команда, їхній успіх залежить від їхнього настрою на гру. В принципі, це практично рівні за силою команди. Єдине, що «Хімік» ведуть за собою два легіонери, і дуже добре грають українці, в сукупності виходить дуже хороша команда, яка йде без поразок у чемпіонаті України. Але, гадаю, «Будівельник» може з ними боротися і навіть виграти.
- З ким із них ти хотів би зіграти у фіналі Кубка України?
- Все-таки було б цікаво зіграти з «Будівельником». Особисто для мене таке протистояння більш цікаве. Думаю, і для київських уболівальників теж.
- Так, на трибунах київського Палацу спорту буде багато ваших уболівальників. Крім того, Федерація баскетболу України роздала близько двох тисяч запрошень на матчі Фіналу чотирьох дітям, котрі займаються баскетболом, зокрема київським командам, які беруть участь у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі, дитячо-юнацьким спортивним школам. Ви є кумирами для цих дітей. Вони дивитимуться на вас, як на баскетболістів, на яких рівняються, хочуть бути схожими. Ви відчуваєте додаткову відповідальність, коли граєте перед такими глядачами?
- Звісно. Я хочу сказати, що ми відчуваємо відповідальність не тільки перед юними баскетболістами, котрі приходять дивитися нашу гру, але й перед усіма вболівальниками, які приходять нас підтримувати. Вони нам дуже допомагають, підбадьорюють, тягнуть нас вперед. Ми це дуже цінуємо, їхня підтримка нам допомогла завершити не одну гру з позитивним результатом.
- А в тебе в дитинстві були кумири? Були гравці, на яких хотілося рівнятися?
- Так. Мій кумир зараз грає зі мною в одній команді. Артем Швець був моїм кумиром з дитинства. Я стежив за його грою в БК «Київ» ще багато років тому, мені дуже подобався його стиль гри. А тепер ми в одній команді.
- І тепер ти навіть результативніший за свого кумира…
- Можливо, дається взнаки різниця у віці – понад 7 років.
- Наразі ти другий за результативністю в БК «Київ» і на шостому місці у всій Суперлізі. З чим пов’язаний такий стрімкий прогрес в твоїй грі?
- Наш тренер дає нам можливість розкриватися, дає певну свободу. Це додає впевненості. І з кожною грою я додаю. В останніх матчах я взагалі грав по 40 хвилин. Ігровий час сприяє прогресу. Цей прогрес ви можете простежити: ми почали сезон посередньо, але ближче до екватора чемпіонату ми зігралися, звикли один до одного, і у нас налагодилася хороша командна гра. Ми вирівнялися в турнірній таблиці. Для кожного баскетболіста ігровий час і впевненість у собі приносять результат. Головне, старатися, тренуватися і йти до своєї мети.

- Оскільки Фінал чотирьох в Києві. Поставлю запитання про саме місто. Які у тебе улюблені місця в Києві? Де любиш відпочивати?
- Я люблю активний відпочинок, наприклад, в аквапарку, також ходимо з друзями в кіно. Люблю гуляти вечірніми вулицями. Мені дуже подобається старе місто, Поділ. Улітку люблю їздити на рибалку з друзями, беремо з собою намети, вудки, спінінги, шашлики. У моєму рідному місті – Білій Церкві – дуже гарна річка Рось, ліси, дуже багато красивих місць. Цього літа в мене вперше був повноцінний відпочинок, адже раніше мене викликали до юнацьких збірних.
- Нині ти серед лідерів Суперліги. Ймовірно, що тепер тебе можуть викликати вже до національної збірної…
- У збірній України не перший рік працюють дуже кваліфіковані американські фахівці, і наша команда показує високі результати. Кістяк команди сформований. Але, звісно, це було б непогано, якби мене помітили, запросили до збірної. Я не знаю, чи підійду Майку Фрателло, для цього треба їхати на перегляд до лав збірної. Мені було б дуже цікаво спробувати себе.
- Розкажи, як ти почав займатися баскетболом? Хто привів тебе в секцію?
- З 3 до 7 років я займався спортивною гімнастикою. Потім мені сказали, що мені нічого не світить, адже я був уже досить високого зросту, сказали, що треба спробувати себе в чомусь іншому. Один добрий знайомий запропонував спробувати себе в баскетболі. Я пішов, записався до секції, з першого дня мені все сподобалося, і ось вже 14 років граю в баскетбол. У спортивній школі в Білій Церкві моїм першим тренером був Богдан Анатолійович Федоренко.

- Які у тебе цілі в баскетболі? Де хотілося б грати?
- Хотів би потрапити до хорошої команду, яка закріпилася в Європі. Звісно, хотілося би грати в команді Євроліги, відчути цей рівень, пограти поруч з хорошими, досвідченими гравцями.
- Що потрібно для досягнення мети?
- Багато працювати, тренуватися, проводити багато часу в залі, тільки так можна досягти високих цілей.

«Обозреватель»