Тренер КНТЕУ: п'ять років ми йшли до цього фіналу

Головний тренер баскетбольної команди Київського національного торговельно-економічного університету Дмитро Єльцов після розгромної перемоги над командою "КПІ-Поліграфіст" в інтерв'ю прес-службі ФБУ розповів про важкий шлях його команди до фіналу Київського етапу Студентської баскетбольної ліги.

- Суперник був непростий. До цієї гри ми йшли п'ять років. КПІ об'єктивно найсильніша команда, навіть КПІ-2. Ми дуже серйозно налаштовувалися, готувалися. Скажу відверто - діями у нападі задоволений, 100 очків набрали. Але у захисті могли зіграти набагато краще. Десь хлопці розслабилися. Особливо у четвертій чверті перестали виконувати установки. І суперник десь підрівнявся. Але головне, що перемогли. Дуже важлива гра для нас. Але найважливіша гра у нас попереду. Неважко здогадатися, хто є фаворитом в іншій парі. Будемо готуватися до фіналу. Ми максималісти, хочемо бути найкращою командою Києва, України. Минулого року наша команда була у четвірці найкращих команд України. Ми грали турнір у Запоріжжі. Отримали досвід. Тому мета – максимальна. Боротимемося.

- На заключних секундах у кожній з чвертей ви закидали м'яча у кошик суперника. Установка була не розслаблятися?
- Так, звичайно. Ми намагаємося грати у швидкий баскетбол, багато атакувати у відрив. У нас є кілька гравців, які володіють гарним кидком з периметру. Тому намагалися використати свої сильні сторони. Завдання сьогодні було контролювати темп гри. Вважаю, хлопці з цим впоралися. Багато бажання, усі хотіли зіграти. Подякував хлопцям за гру, добре себе проявили.

- Скільки років потрібно, аби збудувати команду на базі ВИШу, щоб вона демонструвала результат?
- Це п'ятий сезон у нас. Тобто п'ять років ми йшли до цього фіналу. Минулого та позаминулого року ми були четвертими у Києві. І нарешті дісталися фіналу.

- Скільки років ви працюєте у студентському баскетболі?
- Я працюю зі студентами більше 10 років. А з командою КНТЕУ п'ятий сезон. Пари проводжу. У нас є спеціалізація "баскетбол" в Університеті. Я її викладаю і працюю зі збірною Університету. До цього працював в педуніверситеті ім. Грінченка. Працював там з командою п'ять років. Вона грала і у вищій лізі чемпіонату України.

- Яким чином ви здійснюєте відбір до команди?
- До нас вступають студенти. Найкращі з тих, хто обирає спеціалізацію "баскетбол", мають шанси випробувати свої сили у збірній команді. Усі вони студенти, у когось є досвід ДЮСШ, хтось раніше не займався баскетболом. Намагаємося привести їх до спільного знаменника і будуємо вже команду. Так, у студентському баскетболі є серйозна проблема – одні випускаються, інші приходять. Є ротація, треба багато тренуватися, працювати, аби досягати високих результатів.

- З цієї команди усі ваші підопічні були знайомі з баскетболом раніше, ніж стали студентами?
- Так, у нас є такі гравці, як Вадим Давидний – він лідер команди. Грав і у дублі БК "Київ". Гравець з досвідом, який одразу ж підсилив коллектив. Сашко Алексєєв, капітан команди, з першого курсу у ній. Виріс у якісного гравця, якісного снайпера. Сергій Шевченко був основним центровим команди "Юніс", прийшов з певною базою, яку ми розвиваємо. У хлопців є попередня підготовка. Але у мене у команді немає ніяких шахрайств. Ми за спортивний принцип. Тільки студенти. І Діма Яремченко, гравець клубу "Тайваз". Я дуже вдячний першим тренерам. Дуже приємно працювати з хлопцями, коли у них є попередня підготовка. Їх не треба навчати подвійному кроку, кидку у стрибку, тобто у них є досвід виступів, мені тільки залишається об'єднати усе це, щоб команда грала. Була командна атака, командний захист.

- Ви знаходите спільну мову з керівництвом ВИШу, оскільки команда і зовнішньо виглядає красиво. У новенькій формі.
-  Нічого б цього не було, якби не керівництво нашого Університету і особисто ректор Анатолій Антонович Мазаракі. Він дуже допомагає команді, вірить у неї. Для команди створені усі умови.

Що стосується спортивної форми, м'ячів, тренувального часу у залі, то нам завжди йшли на зустріч. До речі, на капітальному ремонті був наш спортивний манеж №1, і нам пообіцяли, що протягом місяця-двох ми зайдемо у новий комфортний зал КНТЕУ. Ми чекаємо цього моменту з нетерпінням.

- Керівництво йде назустріч команді, а викладачі можуть закрити очі на проблеми у навчанні ваших гравців?
- (сміється) Якщо виграємо фінал, я сказав: тоді підемо, попросимо, щоб менше двійок поставили. Якщо серйозно, я хлопцям одразу сказав – важливо правильно розставляти пріоритети. У першу чергу, вони мають не отримати, а здобути освіту. Баскетбол, звичайно ж, важливий для них, відіграє важливу роль у їхньому житті. Але, у першу чергу, вони студенти, тому навчання на першому місці. Звичайно, коли у них стоїть залік або іспит, ми просимо піти назустріч, перенести. Але все одно я вимагаю, спочатку навчання, а далі вже баскетбол. Вважаю що це правильно. 

- Наскільки проект "Студентська баскетбольна ліга України", ініційований ФБУ, відповідає вашим очікуванням? Є паралелі з американським студентським баскетболом?
- По-перше я хочу подякувати ФБУ, що надала нам можливість провести цей півфінал у найкращому залі Києва. По-друге, я вірю нашій Федерації, вважаю, що вона робить велику справу.

Студентський спорт має бути №1 у нас. Ви навели приклад NCAA, там у першому дивізіоні минулого року грав 351 коледж. Ми маємо до цього прагнути. Звичайно ж, потрібен час, потрібен фінансовий ресурс, щоб багато ВИШів грали у баскетбол. Але я вважаю, що Федерація на вірному шляху.

розмовляв Руслан Свірін