Американський легіонер: в Україні мені все подобається

Американський легіонер одеської БІПИ Кріс Картер є одним з найкращих гравців команди у першій половині сезону. В інтерв'ю клубній прес-службі Картер поділився думками про рівень Суперліги Фаворит Спорт.

- Тепер ми набагато більш зіграні, ніж на початку сезону. Та й наша гра більш розумна. Важливо, що вдається знаходити можливості для перемог у кінцівках ігор, тобто навчилися виривати перемоги. Я ж намагаюся в кожному поєдинку виходити на майданчик з бажанням показати хлопцям, що ми можемо грати з будь-яким суперником. Сподіваюся, цей настрій передається...

- У чемпіонаті України ти зіграв проти всіх команд, уже відчув рівень змагань. Що скажеш про Суперлігу Фаворит Спорт?
- Дуже сильна ліга. Більшість хлопців тут дуже досвідчені, їхня гра розумна, при цьому з великим акцентом на фізичні сили. Щоб проводити на майданчику багато часу - потрібно перебувати в дуже хорошій формі. Ритм гри дуже швидкий. Вболівальники прекрасні!

- Яка у тебе була найбільша складність у ігровому плані, чи зіткнувся на майданчику з чимось новим?
- Тут не особливо "свистять" фоли. Ну і було незвично те, що в українському чемпіонаті грають більш розумно, тоді як у нас більше діють за рахунок самовіддачі. В Америці, в коледжі можна грати тільки за рахунок таланту, а тут цього недостатньо. Важливо точно знати, що ти робиш і обов'язково розуміти одноклубників.

- Кріс, ти вже два місяці живеш в Україні. Що за цей період вразило найбільше в побуті?
- Чим більше я тут перебуваю, тим більше мені тут подобається. Особливо подобається погода в Одесі. Я вже побував з командою в різних містах України, і в Одесі погода - супер! Дуже подобається, що в Одесі є куди піти, що подивитися. Все хочу потрапити на футбол, подивитися "Чорноморець", також хотілося б побувати в оперному театрі.

Тут відмінна їжа! Вболівальники чудові! Я постійно фотографуюся з уболівальниками, розміщую фотографії в Фейсбуку. В цілому, для мене це величезний досвід в житті, і, сподіваюся, я ділюся певним своїм досвідом з іншими.

- Аж надто багато позитиву...
- ... А хіба має бути щось погане? (посміхається) Тут все прекрасно! Ну, хіба що, мені важкувато в спілкуванні, тому що тут мало людей говорять англійською. Я намагаюся вчити російську мову, але ще минуло мало часу, щоб можна було спілкуватися.

- І все ж, похвалися словами, які вже встиг вивчити...
- "Привіт", "Добре", "Добрий день", "Як справи", "Нормально". Тобто, це найпростіші слова. Легше вчитися, коли намагаєшся з кимось вести діалог і вже використовуєш якісь знання.

- Що про твою кар'єру в Україні думають родичі? Підтримують, переживають?
- Вони стежать за моїм життям за повідомленнями в моєму блозі і дуже мною пишаються. Звичайно, всі нудьгують, але розуміють, що тільки одиницям гравців після закінчення коледжу вдається спробувати свої сили на такому рівні, вдається отримати шанс проявити себе серед професіоналів, пограти в Європі. Сподіваюся, скористаюся своїм шансом по-максимуму!