Ця тендітна дівчина відіграла без замін матч з Дніпропетровськом. Дар'я Рожкова увірвалася до основного складу КСЛІ і досить швидко стала незамінним виконавцем, хоча у цій команді грає з вересня.
- Зараз я вчуся у 10-му Б. Прийшла в Інтернат у вересні, займаюся 9-й рік. А професійно займаюся майже рік. До цього я жила у Кіровоградській області, у місті Бобринець. Навчалася там у школі №1, грала за свою команду.
- Скільки тренувань маєш на день?
- Два тренування на день, як правило, але баскетбол мені не заважає вчитися.
- Окрім фізичного виховання є улюблені шкільні предмети?
- Нема, для мене усі предмети однакові. Що точні науки, що гуманітарні.
- Твори пишете на уроках?
- Так, пишемо.
- Останній на яку тему був?
- Як я провів літо.
- Ну ось у березні був день народження Тараса Шевченка. Була якась тема, присвячена цій події. Вірші знаєш які небудь нашого Кобзаря, окрім Заповіту?
- Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (декламує – ред.). У нас було тестування на знання творчості Шевченка, я його добре написала.
- Була на матчі у Палаці Спорту, коли Україна перемогла Сербію?
- Так, ми ходили з тренером і разом з командою. Цей матч пронісся для мене як одна мить. Емоцій було дуже багато. Вихор такий був – сама гра, нерви, потім радість! Наша збірна виграла невипадково. Дівчата були налаштовані на перемогу і прагнули довести, що вони здатні її здобути. Так і нам треба грати. Ми пробилися до фінальної вісімки команд і на нас очікують непрості випробування.
- Багато сил залишилося після матчу (розмова відбувалася одразу після гри КСЛІ – СДЮШОР-5)?
- Звісно залишилося, ще й на тренування вечірнє піду!
- А що, у вас у день матчу ще й тренування вечірні проходять?
- За бажанням, хто хоче, той приходить. Якщо чогось прагнеш досягти, тренуватися треба більш наполегливо.
- Ти знаєш, що тренер СДЮСШОР-5 Олександр Чередниченко очолює збірну U-16. Скільки треба працювати, щоб йому на олівець потрапити?
- Мені зараз 15. То ж у мене ще є рік у запасі, щоб стати ще більш кращою у грі. Треба добре працювати над собою, щоб потім не було питань до себе: чому не помітили, чому не взяли.