_pictogram.svg.png)
Асистенти головного тренера збірної України Майка Фрателло Джозеф Вольф і Річард Делатрі, протягом двох тижнів перебували в Україні, передивлялися матчі за участю кандидатів до національної команди та проводили з ними індивідуальні тренування. Крім цього, Вольф і Делатрі провели низку семінарів для тренерів: 4 грудня в Дніпропетровську, 6 грудня в Донецьку, 10 грудня в Южному, 13 грудня у Львові, 15 грудня в Києві.
До Вашої уваги інтерв’ю Джозефа Вольфа і Річарда Делатрі журналістам Медіа-центру Федерації баскетболу України.
ДВ: Ми багато працювали, хлопці викладалися на повну і стали єдиною командою, неймовірний ЄвроБаскет це було прекрасне літо наприкінці якого ми пожали плоди своєї важкої роботи. МИ стали краще і це добрий знак. Під час всього чемпіонату хлопці грали разом з превеликим задоволенням. Якщо згадати гру з бельгійцями і останні прохід Пуха Джетера, з чого все розпочалося, все було неймовірно!
РД: Знаєте, з перших днів я тут був разом з Майком і з усією збірною, тоді мені здалося, що хлопці дивилися на нас і думали що ми з іншої планети. Мало по малу ми спостерігали процес становлення, бачили всю роботу яку виконували хлопці, вся команда Федерації Баскетболу, ми всі об’єдналися, це відмінний досвід, адже ми наприкінці побачили що чогось досягли, я говорю навіть не про свої відчуття, а про те що бачив на обличчях гравців, особливо коли здобули путівку на ЧС, це таке відчуття, яке не забути. Це щось фантастичне і те заради чого ми працювали, те відчуття яке необхідно кожній людині. Я щасливий бути тут, переживати це все разом з колективом.
У мене буле змішане відчуття після перемоги над італійцями, адже в цій збірній я пропрацював 10 років, там на лаві було чимало моїх давніх хороших знайомих, але моя сімя зараз – це збірна України, і відчував честь що мені випало здобути перемогу з цією командою, з іншого боку цією перемогою ми засмутили моїх давніх друзів, але головне було все ж те що вся наша робота, всі ті довгі години, які ми працювали разом на майданчику, на розборі тактики, в тренажерних залах, разом з лікарями увінчалася таким успіхом. У нас було чимало нарад ми збиралися всією командою, збиралися для індивідуальної роботи, мало хто здогадується, скільки відео пройшло перед очима асистентів тренера і ось путівка на Чемпіонат світу – це гідна винагорода!
ДВ: Я можу погодитися з усім що сказав Річ, все що ми робили протягом тривалих зборів, всі ці дні спільних занять обернулися для команди перемогами на Євробаскеті, ми досягли путівки на ЧС і заради таких моменті ти виходиш на роботу, ти тренуєш саме заради таких результатів, таких матчів, як вже зауважив Річ. Відтак знову і знову хочеться бути з цим людьми у тренувальному таборі працювати над тим щоб вони були командою, щоб вони росли, щоб разом ставали міцніше і зрештою показувати відмінний баскетбол.
Я гадаю ми шокували баскетбольний світ і сумнівів тут бути не може! Як тільки я повернувся я побачив величезну кількість листів і повідомлень, це писали люди з якими я перетинався у НБА, під час роботи у студентському баскетболі, вони не могли повірити що нам це вдалося і в першу чергу – це визнання для наших гравців! Це стимул для них знову і знову виходити на тренування і працювати, для нас це стимул навчити їх чомусь новому. Я точно можу сказати що ми шокували баскетбольний світ не Європу, а саме світ!
РД: З усім, що Джо сказав, я згідний, тому що за нами слідкували, дивилися наші трансляції, намагалися бути на зв’язку з нами за допомогою всіх можливих засобів комунікації, їхня реакція була неймовірною, тренери та їхні асистенти, менеджери, навіть президенти команд НБА вітали нас, це був шок для баскетбольного світу. Реально нас ставили на 24 місце із 24 команд, ніхто такого не чекав і це для нас всіх сатисфакція! Слід дати належне двом Сашам Волкову і Ларіну, адже вони бачили саме такий шлях,адже вони намагаються відповідно до цього бачення систему, вони розвивають баскетбольне середовище. Баскетбольна культура і баскетбольне середовище вони рухають вперед цей вид спорту, вони створюють тло для успіху з таким фундаментом є надія на зростання.
Я працював у бейсболі останні 2 місяці, я перегорнув сторінку і став займатися з дітьми бейсболом, я іноді змінюю вид спорту. Я багато чим займався з молодими спортсменами, це не лише баскетбол, європейський футбол, бейсбол. От чим я займався. Звісно, я був на зв’язку з Джо, ми обговорювали коли і як ми маємо повернутися сюди для нашого наступного кроку і ось ми вже тут.
ДВ: Я постійно спілкувався з Сашею Волковим, ми обговорювали нашу програму для гравців на клубний сезон, важливо щоб хлопці розуміли що за ними спостерігають, як вони розвивають свої навички, як вони ставляться до своєї роботи, яка їхня фізична форма. Нам же хочеться бути певними, що вони прогресують, саме це нам буде потрібно у серпні у Іспанії.
Ми тут щоб допомогти гравцям засвоїти їхнє завдання на шляху до Іспанії, вказати те на що їм слід звернути увагу. Звісно ми будемо спілкуватися з гравцями, переглядати їхні матчі, дивитися чи правильно вони виконують те що ми від них хотіли б бачити. Словом ми допомагатиме їм у їхній кар’єрі і сподіватимемося, що вони допоможуть нам на чемпіонаті світу. Ми проїдемося всією Україною відвідаємо багато матчів і тренувань теж, гравці мають знати що зараз вже почався важливий час.
РД: Підсумовуючи те що сказав Джо: ми переглянемо всіх гравців, тому що повнота інформації – це основа для будь-якої справи. Ми маємо бачити те що всіх хто здатен прогресувати разом з нами. В Україні є багато гравців, які могли б підсилити збірну і нам слід бути впевненими, що всі найкращі потрапили до команди. 16-17 найталановитіших гравців мають бути в обоймі. Інша річ нам необхідно усвідомити, що фактор несподіванки вже більше не спрацює на нашу користь. Зараз ми вже серйозний подразник, а значить всі будуть готуватися до нас належно. Поки ми були 24-тими з 24, люди могли дивитися крізь нас на наступного суперника, і Сербія могла на тих хто буде грати проти них після нашого матчу, зараз такого вже не буде і гравці теж мають усвідомлювати цей фактор. Нам необхідно піднятися на рівень вище відносно минулого року, адже, тільки так ми зможемо досягти результату. Кожен поєдинок вимагатиме від нас повної готовності.
Я гадаю, що побачивши нас на грі всі були здивовані, адже нікого не попереджали про наш візит, але хлопці були приємно здивовані, принаймні побачивши мене, а не Джо, йому навряд чи раділи, його не хотіли зустріти, вони люблять мене, а не Джо, – Що? – За тиждень ми домовилися сходити з хлопцями на каву, так от піду лише я, а він лишиться в готелі, звиняйте. Ми дійсно стали як родина, і так значно легше працювати, адже коли гравець тобі довіряє, він впевнений у твоїх намірах, твої дії і слова він не збирається критикувати, він знає, що ти тут для того щоб допомогти йому.
ДВ: Довіра – це велика річ, за ті роки що ми тут, молоді гравці, вже побачили певні результати, вони довіряють нам, вони вірять в те що ми разом робимо, в те що ми даємо їм ті знання, які допомагають їм здобувати перемоги.
Ми вже встигли подивитися на гру деяких хлопців, які можуть бути корисними на ЧС, рівень гри мені сподобався, але я з нетерпінням чекаю на нові зустрічі, нові поєдинки і тренування нам належить побачити більше. Щоразу коли заходиш у залу – це час проведений з користю, це час для того, щоб щось поліпшити, гадаю за всі 14 днів ми побачимо багато команд, багато гравців, зможемо оцінити хто з хлопців прогресує у кого є якісь труднощі.
РД: Дуже приємно бачити всіх хлопців у іншому антуражі, ми звикли бачити їх у національній команді разом з нами і це той випадок коли всі вже знають чого чекати, всі знають як ми разом проводимо тренування, зараз у нас шанс побачити їх у іншому оточенні у їхніх клубах, можливо вони більш розкуті у деякому плані. Мені дуже цікаво поспостерігати за їхньою грою, як вони беруть ініціативу, адже у вас в чемпіонаті дуже багато іноземців і я сподіваюся що наші хлопці вже міркують з такої позиції, що це моя робота, це моя країна, я маю в цій команді бути серед перших. Я хочу бачити їхнє зростання, ту впевненість яку вони надбали, не ми створили для них, а вони самі її знайшли і склалися як колектив. Ми ніби закликаємо їх продемонструй свою впевненість, свою силу, на що ти здатен як гравець, ось що я хотів би побачити зараз. Все ж я тут вже 3 роки і скоро почнеться четвертий рік як ми працює в цій системі.
Майк, він теж стежить разом з нами, він постійно спілкується з обома Сашами, без цих трьох нічого не відбувається, я б сказав ми їхні руки, які втілюють все що вони задумали, кожен у команді виконує чимало функцій, але без них нічого не відбувається. Дехто минулого року гадав, що Майк не переглядає ігри, що він не стежить за гравцями і не має відношення до селекції. Але я вам скажу, що Майк невтомний роботяга, він готується так як багатьом навіть важко уявити і наскільки він глибоко занурюються в те що робить. Все що ми будемо робити тут з Джо буде також за його відома.
ДВ: Ми системно і обов’язково спілкуємося з ним, він в курсі всього що ми робимо у рамках нашої програми, він вмотивований,він постійно в темі і теж дуже чекає на кінець вересня.
