_pictogram.svg.png)
У далекому 2011 році Сергій Ліщук в одному з інтерв’ю казав, що хотів би бути баскетбольним менеджером. Тоді рівнянин був «центровим» у іспанському баскетбольному клубі «Валенсія» і саме у тому інтерв’ю йшлося про його амбіції щодо НБА.
З того часу рівнянин відіграв десятки ігор за «Валенсію». Іспанці не хотіли відпускати Ліщука, коли той вирішив завершити кар’єру. Під час прощання із «Валенсією» Сергій Ліщук… плакав.
Не стримував емоцій він і в Україні, після того, як стало відомо про участь жіночої команди баскетбольного клубу «Рівне» у Суперлізі. Саме у той момент, схоже, здійснилася давня мрія Ліщука – стати успішним баскетбольним менеджером.
Читайте: БК Рівне та Сергій Ліщук отримали нагороди на Рівненщині
Нині завершився 2018-й, і в Рівному вже два роки повноцінно живе Баскетбольний клуб «Рівне». Його «творцям» вдалось виховати місцевих майстрів, «купити» трьох відомих легіонерів та залучити до юнацької команди дублерів основного складу БК «Рівне». А ще стати свідком історичного моменту – початку будівництва спорткомплексу на Макарова, який очевидно дозволить приймати у місті чемпіонати рівня Суперліги. Про це, і не тільки, ми говорили із Сергієм Ліщуком напередодні Нового року.
Радіо Трек: Вже другий рік минає з моменту заснування баскетбольного клубу «Рівне» де Сергій Ліщук є головним ідейним натхненником і демонструє якості хорошого менеджера. Рік 2018-й був складним для Вас?
Сергій Ліщук: Рік Собаки – мій рік. Були звичайно якісь певні моменти, але загалом – все вдалося. У 2017-му році ми лише організували клуб. А у 2018-му році у нас вже було чотири команди, нові місця для тренування та нові спонсори.
Ще на початку створення клубу ми, з дівчатами, поставили собі мету – виграти медалі Суперліги. В результаті жінки БК «Рівне» стали третіми цього року, але це хороший результат. Вперше за всю історію баскетболу у Рівному команда майстрів виграла медалі Суперліги. Нині основний склад жіночої команди грає у Суперлізі, чоловічої – у Вищій лізі
Зараз у нас головне завдання – виховати молодих спортсменів, щоб потім їх інтегрувати у команду майстрів. До речі, молодь – добре грає, тому наше завдання протриматися кілька років, поки наші місцеві спортсмени підростуть. Ми собі відразу поставили таку ціль – виховати своїх баскетболістів, а потім лише двох чи трьох легіонерів запросити для участі у Суперлізі.
Зараз у нас лише Вікторія Шматова і Лариса Стадник легіонери. А у чоловіків – Олександр Шепелєв. Він з Житомира, але вчиться і живе тут, тому ми його вважаємо своїм (сміється – авт.). Підсилюватися ще будемо найближчим часом. Але тут варто зауважити, що цього року ми виховали двох своїх майстрів, які вже грають у основному складі.
Тож перед спонсорами та меценатами, гравцями і вболівальниками – моя совість чиста (сміється – авт.).
Радіо Трек: Коли чоловіча команда БК «Рівне» заявлятиметься у Суперлігу?
Сергій Ліщук: Ми могли б заявитися туди вже, але є одне «але». Кинути усі сили та гроші на один сезон у Суперлізі, як мінімум, не розумно. Не маючи своїх майстрів нам доведеться купувати по сім чи вісім легіонерів. А це колосальні витрати на заробітні плати. До того ж такі гравці просто зароблятимуть гроші. У них немає певної зацікавленості, патріотизму за своє рідне місто.
Мені хочеться, щоб кістяк команди складався із місцевих баскетболістів, які відстоюватимуть імідж свого клубу, а отже свого міста. Наймані гравці один рік у Суперлізі пограють, а потім команда «розсипиться». Тому поки ми готуємо кістяк команди.
На це піде два чи три роки, нехай, але це працюватиме. Будуть усі свої, а кількох легіонерів наймемо.
Тож поки чоловіча команда БК «Рівне» залишається у Вищий лізі. Виграємо її і тоді попадемо у Суперлігу. Все до того йде.
Нас, тим більше підтримує влада. 2018-й рік на Рівненщини був роком баскетболу і все, що нам обіцяли – зробили. І, найголовніше, в місті нарешті почали зводити спорткомплекс, тож скоро у Рівному буде можливість приймати навіть змагання рівня Суперліги.
Баскетбольний клуб “Рівне”- кращий спортивний клуб, а Сергій Ліщук – кращий спортивний організатор. Це визнання БК “Рівне” отримав на щорічній церемонії “Герої спортивного року Рівненщини”.
Радіо Трек: А в Рівному є зацікавленість до баскетболу, зокрема, серед молоді?
Сергій Ліщук: Не така, як колись була із «Пульсаром», та все ж є. Але ми все робимо для того, щоб дітям було цікаво. Не зважаючи на те, що у нас є перемоги і створено чотири команди, ми ведемо багато організаційної роботи.
БК “Рівне” під час одного з візитів у школу. Фото з офіційної сторінки баскетбольного клубу у Фейсбуці.
Шукаємо можливості для розвитку, зали для тренування, дітей навіть залучити – це теж треба як мінімум у школу піти.
Наш проект – БК «Рівне» – соціальний. Чим більше у нас буде команд юніорських, тим більше нам вдасться з вулиці забрати дітей. Зараз ми ходимо по школах. Два гравці жіночої команди, і два – чоловічої, проводимо майстер-класи. Тобто популяризуємо цей вид спорту.
Хочемо дітей відволікти від комп’ютерів та вулиці. Як на мене це добре, коли дитина зайнята, немає тоді часу на усілякі дурниці. Знаєте свого часу я був шокований, коли дізнався, що два моїх однокласники стали наркоманами. Зараз їх вже немає в живих. Пам’ятаю, як вони весь час були на вулиці, а мені тоді доводилось годинами бути на тренуваннях.
Сергій Ліщук та Рафа Марітнес. Фото зі сторінки Сергія Ліщука у Фейсбуці.
Радіо Трек: До речі, у баскетбол скільки можна грати?
Сергій Ліщук: Як кому здоров’я дозволяє. От мій друг Рафа (Рафа Мартінес на фото вгорі – діючий гравець «Валенсії» – авт.) досі грає. Він в гарній формі. Кожного разу коли з ним говорю то він обіцяє, що це вже останній сезон (сміється – авт.).
А потім передумає і далі грає.
Я вже інколи кажу йому: «Рафа, ти вже як Дункан Маклауд».
Радіо Трек: Здається, у Рівному у Вас теж є свої «друзі-Маккалуди». Принаймні Ви часто кажете про те, що знайшли тут однодумців, в тому числі й серед людей у владних кабінетах. Чим вони допомогли?
Сергій Ліщук: У Рівному й справді живуть мої друзі та однодумці. А влада, як міста, так і області, підтримала нас коли ми звернулися за допомогою. Взагалі 2018-й рік оголосили роком баскетболу на Рівненщині. Це передбачало будівництво спортивних майданчиків, фінансування спортивних секцій, популяризація спорту.
Зараз, завдяки керівництву Федерації баскетболу України (ФБУ), Кабмін звернув увагу на проблему із відсутністю залів. Будується шість комплексів по всій країні, в тому числі і у Рівному. Ми покладаємо великі надії на те, що скоро будівництво спорткомплексу на Макарова завершиться. Обласна влада, схоже, у цьому зацікавлена так само, які ми. Знаєте, у нас нарешті з’явиться можливість тренуватися, проводити змагання на кращому рівні, і найголовніше – у залі нарешті зможуть бути усі вболівальники.
Часто така ситуація виникає: на гру прийшло вболівальників втричі більше, ніж місць у залі. Людям немає де навіть стояти у залі, я вже не кажу про те, щоб зайняти собі місце і подивитися гру.
Взагалі треба зрозуміти, що у нас в Рівному, як і в Україні загалом, мало хороших залів. У Южному, Одеська область, Харкові і ще у Дніпрі є спорткомплекси. Але ж туди не зможеш завжди їздити. Ще маємо Палац спорту у Києві, але це вже не те.
У номінаціях “Спортивна гордість 2018 року”, відзнаки отримали гравчині Дарина Степанюк та Людмила Спиридонова, а також тренери В’ячеслав Ковалевський та Сергій Шемосюк.
Радіо Трек: Кажуть, що БК «Рівне». на зборах ФБУ, часто ставлять у приклад іншим клубам. Чим дивуватимете керівництво федерації, та й власне усю Україну, у 2019-му році?
Сергій Ліщук: Новими досягненнями звичайно (сміється – авт.). Є багато планів. А загалом, як я вже й казав, впевнено рухаємося до Суперліги. Зараз БК «Рівне» у Чемпіонатах України представляють чотири команди.
Окрім головних чоловічої та жіночої, які грають відповідно у Вищій та Суперлізі, виступають і молодіжні склади у жіночій Вищій лізі та чоловічій першій лізі. Юні рівнянки є дебютантками змагань такого рівня. Команда складається переважно з місцевих вихованок, школярок 2003 року народження.
Наймолодша учасниця нашої команди – це Яна Созонюк, якій лише у жовтні виповнилося чотирнадцять років. Ця молодь – наша опора.
