Олег Юшкін: передбачити чемпіона Суперліги Парі-Матч цього сезону неможливо

Початок року - час озирнутися назад і підбити підсумки. Яким видався 2018 й рік для БК Одеса, і чого варто очікувати від 2019 року, розповів спортивний директор і головний тренер клубу Олег Олександрович Юшкін.

- Олеже Олександровичу, перша половина минулого року ознаменувалася перемогою Динамо-Одеса в Вищій лізі. Що для вас означав той успіх?
- Перемога показала, що Динамо знаходиться на правильному шляху. По ходу вже 2018 року керівництву клубу доводилося приймати непрості рішення, але, як показав результат, вони виявилися вірними. Звичайно, золото Вищої ліги - це пам'ятна віха в історії Динамо-Одеса.

- Багато хто вважає, що Динамо виграло Вищу лігу, як то кажуть, на класі.
- Абсолютно не згоден. Я був переконаний в цьому і по ходу чемпіонату, і зараз готовий повторити, що за складом ми були лише одним з чотирьох, можливо, навіть п'яти претендентів на перемогу минулого сезону. Хіба можна було наш склад порівняти, наприклад, з нинішнім складом Прометея, який є очевидним фаворитом Вищої ліги в цього сезону? Крім того, на початку фінальної серії ми втратили одного з лідерів команди Сергія Алфьорова. Проте, ми зуміли витягнути серію після домашньої поразки в першій грі, за що я вдячний всім гравцям. Але я намагаюся не озиратися назад. Це був важливий етап становлення колективу. Тепер же у нас нова команда, новий рівень, нові завдання. І рухатися потрібно тільки вперед.

- Ви підтримуєте зв'язок з гравцями Динамо, які виграли чемпіонат Вищої ліги, які зараз виступають в інших командах?
- Так, безумовно. З усіма хлопцями у нас збереглися хороші стосунки. Я стежу за їхніми виступами, радію їхнім перемогам. Для нас всі динамівці - частина великої родини.

- Сезон у Суперлізі Парі-Матч команда почала успішно. Що ж сталося потім? Був якийсь переломний момент?
- Думаю, що, можливо, ми підійшли до початку сезону трохи в кращій формі, ніж суперники. У нас дійсно багато що виходило. Але потім інші команди почали міняти свої склади, підсилюватись легіонерами. Проте, я хотів би звернути увагу на те, що за винятком однієї гри - домашнього матчу з харківським Політехніком - у всіх інших випадках ми якщо і програвали, то в боротьбі і буквально на останніх хвилинах або секундах. Це не скасовує самого факту поразок. Але все ж я не можу дорікнути своїм гравцям в тому, що вони не боролися або не хотіли виграти.

- На одній з прес-конференцій минулого року ви сказали, що не вірите в везіння в баскетболі. Але хіба цей фактор не має значення - особливо, коли мова йде про напружені матчах, доля яких вирішується в кінцівках?
- Безумовно, в баскетболі присутній фактор везіння і удачі. І навіть грає істотну роль - заперечувати це безглуздо. М'яч може вилетіти з кільця в стовідсотковому моменті, а може потрапити в ціль після важкого і непідготовленого кидка через руки. Але справа в тому, що везіння або невезіння не може бути виправданням. Якщо будь-яка поразка з різницею в кілька очок виправдовувати таким чином - це буде шлях в нікуди. Програш завжди є результатом того, що команда допустила більше помилок, ніж суперник. Нехай на одну помилку, але більше.

- Чи є якийсь універсальний рецепт, як вигравати в клатч-таймі?
- Універсальний? Так є. Потрібно помилятися менше, ніж твій суперник. В цьому плані баскетбол - досить проста гра. Звичайно, ми розбираємо всі матчі. І я повинен сказати, що в останніх наших іграх я побачив невеликий прогрес в ряді моментів, які вимагали поліпшення. Але нам ще належить багато роботи. Один хороший матч не повинен вганяти нас в ейфорію, так само, як і один невдалий - в депресію.

- В кінці року Одеса видала, можливо, найкращий матч цього сезону, обігравши в Кубку України МБК Миколаїв. Та гра показала, що команда здатна на багато що?
- Ми і так знаємо, що здатні на багато що. У нас хороший, дружний колектив. І в тій грі дійсно все склалося таким чином, що ми змогли показати свій баскетбол. Але навіть з таких матчів потрібно вміти зробити правильні висновки.

- Ви згадували про те, що по ходу нинішнього сезону гравцям потрібно змінюватися і вдосконалюватися. А вам особисто довелося щось змінювати в собі?
- Звичайно, це стосується і тренерів. Мабуть, тренерам навіть в першу чергу потрібно змінюватися. Підлаштовуватися під гравців, вивчати можливості кожного. Якщо говорити конкретно про цей сезон, то я кілька разів вносив серйозні корективи в тренувальний процес. Десь доводилося повністю переглядати свої початкові наміри. У будь-якого, навіть самого талановитого баскетболіста є сильні і слабкі сторони. Моє головне завдання - зробити так, щоб всі мої гравці могли показати свої сильні якості, а їх слабкості як можна меншою мірою позначалися на результаті. Тому доводиться постійно лавірувати, шукати варіанти. Тренер повинен бути в постійному русі. Якщо зупинишся - можна йти з професії.

- Позаду два кола чемпіонату Суперліги Парі-Матч. Чи ризикнете зробити прогноз, хто стане чемпіоном цього року?
- Ні, не ризикну. Тому що передбачити що-небудь цього сезону, на мій погляд, абсолютно неможливо. Єдине, що можу сказати, що торішні фіналісти зроблять все, щоб знову опинитися в фіналі. Дніпро володіє дуже сильним складом і, до того ж, повернув Дмитра Глєбова. Черкаські Мавпи напевно підійдуть до плей-оф в статусі набагато більш сильного і небезпечного суперника для всіх. Крім того, є дуже хороші команди в Запоріжжі і Южному. Напевно ще додасть Миколаїв - в цій команді працює досвідчений тренер, який має в своєму розпорядженні цікавий молодий склад. Харків'яни набрали пристойний хід. Київ-Баскет провів зміни в складі і, звичайно, є претендентом на медалі. Зрозуміло, для мене на першому місці стоїть своя команда, в яку я вірю. Так що вибачте, давайте обійдемося без прогнозів. Нехай всіх розсудить гра.

- Є думка, що в НБА справжній баскетбол починається тільки в плей-оф. А регулярний чемпіонат гравці проводять «на знижених оборотах». Проводячи паралелі, як ви думаєте: той факт, що в цьому сезоні всі команди Суперліги «потрапили» в плей-оф ще до початку турніру, на ваш погляд, не розслаблює баскетболістів?
- Я можу судити тільки про свою команду. Про яку розслабленість можна говорити, якщо ми б'ємося в кожній грі, а результати матчів визначаються на останніх секундах. Так що відповідь, по-моєму, однозначний. Тим більше, паралелі з НБА не цілком коректні. Провести 82 матчі, викладаючись на сто відсотків в кожному - це справді складне і навіть травмонебезпечне завдання. У нас же дистанція значно коротша, а значить цінність кожної гри набагато вища. І в кожній грі ми ставимо завдання перемагати.

- Наскільки важливий для вас, як для тренера, фактор повного залу в домашніх матчах?
- Відповідь на це питання очевидна. Мені навіть здається, що вболівальники часом недооцінюють, яку важливу роль вони відіграють в баскетболі. Я розумію, що для уболівальників важливо бачити, як їх команда виграє. Але тут є і зворотний зв'язок. Взяти хоча б наш перший матч сезону з Хіміком. Гра вийшла вкрай непростою. Але нам вдалося виграти багато в чому завдяки нашим фанатам, які створили такий емоційний фон, який допомагав нам бігти вперед і забивати важливі кидки. А супернику, безумовно, було вкрай важко робити те ж саме під величезним тиском наших трибун. У ці святкові дні я хочу побажати всім нашим уболівальникам, нашим друзям, всім, хто за нас переживає, міцного здоров'я, благополуччя і миру. Нехай 2019 й рік приносить всім тільки хороше. І від імені всієї команди, всього нашого клубу я хочу сказати, що ми будемо раді бачити всіх на наших матчах. І зробимо все, що в наших силах, щоб баскетбол доставляв вам тільки позитивні емоції.