Шанси на Кубок України, зустрічі з лідерами чемпіонату та завдання на сезон. Про це та не тільки в інтерв’ю сайту федерації баскетболу Львівщини розповіла лідер СБК «Львів», MVP останнього туру жіночої Суперліги Христина Філевич.
Христино, попереду на СБК «Львів» чекають домашні матчі з лідерами чемпіонату – «Динамо-НПУ» та «Київ-Баскет». Вам, попри статус дебютанта Суперліги, під силу здобути хоча б одну перемогу у цих поєдинках?
"У складі суперниць багато висококваліфікованих гравців, котрі вже не перший рік грають разом. У «Динамо» є декілька дівчат-легіонерок. Такі матчі не можуть бути простими і здобути в них перемогу є вкрай непростим завданням. Хоча з тим же «Динамо-НПУ» нам вдавалося нав’язувати боротьбу в попередніх іграх. Можу усіх запевнити в одному: просто їм не буде, докладемо максимальних зусиль для здобуття позитивного результату."
Чим різняться команди, з якими СБК «Львів» грати вже у ці вихідні? Які сильні сторони у «Динамо-НПУ» та чого варто очікувати від «Київ-Баскету»?
Важко виділити щось конкретне. Мабуть, на те вони і лідери, що не провалюються у жодному з аспектів гри. До кожної гри підходимо ретельно підготовленими: аналіз наших помилок та перегляд ігор суперниць – наша постійна практика.
СБК «Львів» – у плей-офф Суперліги. Наскільки це завдання є реальним для команди?
Шанси завжди є. Та загадувати наперед не буду: кожна гра відрізняється від попередньої та може принести чимало сюрпризів. Одна небажана травма нашого гравця і наша й без того невелика лава запасних скоротиться ще більше. З кожним матчем додаємо і, думаю, що це помітно не лише нам, а й вболівальникам. Завдання-мінімум на сезон – потрапляння в шістку. Для дебютанта такий результат буде абсолютно прийнятним.
Чи дав поштовх до розвитку місцевих баскетболісток перехід команди від Вищої ліги до Суперліги?
Суперліга не є якимось захмарним рівнем. Так, є досвідчені, але багато й молоді, яка набирається досвіду та набиває такі ж самі «гулі», як і інші гравці СБК «Львів». Головна відмінність між Вищою лігою та Суперлігою – психологія. Тепер важливо бути зібраним впродовж всього матчу, інколи перетерпіти і працювати далі. Командна взаємодія не з’являється за одну гру, чи один місяць.
За підсумком матчів минулого вікенду Вас було визнано MVP туру. Також часто Ви є найрезультативнішою в складі своєї команди. Як відчути коли варто брати гру на себе, а коли довіритися партнерам на паркеті?
Рівень суперників, персональна опіка та фізичний стан – одні з найважливіших показників. Та на довгій дистанції помітно, що виграє більш згуртована команда, а не колектив індивідуальностей. От, наприклад, «Київ-Баскет». Всі закидають приблизно порівно, але виграють в суперників з відривом у 30, а то й 40 балів. В минулому турі не було ще одного лідера нашої команди, а саме Вікторії Бабич, тому на мене лягла більша доля відповідальності.
Який рівень цьогорічного розіграшу Суперліги?
Однозначно кращий, аніж минулого року. Хоча й не можу судити зі стовідсотковою впевненістю, адже я виступала у Вищій лізі за «Франківськ-ПНУ», та помітно, що з’явилася інтрига, рівень команд підрівнявся. Чого лиш вартує перемога все того ж Франківська у матчі з «Київ-Баскет». Додаткова інтрига – великий плюс для вболівальників, а це лише підвищує інтерес до чемпіонату.
Наскільки комфортно Вам зараз виступати за СБК «Львів»?
Є свої плюси, є й мінуси. Та це так в будь-якій команді. Деколи важко витримувати всі 40 хвилин на паркеті. Ти не можеш відпрацьовувати на максимумі. Деколи випадаєш з гри, що може дорого обійтись команді в підсумку. Наперед ніколи не скажеш чи зіграєш всю гру. Набереш чотири фоли і розумієш, що треба грати обережно, що тебе замінять рано чи пізно, щоб уникнути найгірших розкладів.
Чому Ви обрали саме СБК «Львів»? Ймовірно, були пропозиції й від команд, що йдуть вище у турнірній таблиці.
Минулого року виступала за «Франківськ-ПНУ», але вирішила змінити команду. За СБК «Львів» виступає Марія Дубас, моя хороша подруга, та й від рідного міста зовсім недалеко. А вже, якщо команду обрано, то їй варто віддаватися на 100%.
Чи плануєте залишитися у складі СБК «Львів» на наступний сезон?
Не люблю загадувати наперед. Треба зосередитися на цьому сезоні, а далі ще будуть виступи у баскетболі 3х3.
Які плани на сезон у 3х3?
Це буде дуже насичений сезон. У травні закінчується Суперліга, а в червні стартує Чемпіонат світу з баскетболу 3х3. Після нього ще буде кваліфікація на Чемпіонат Європи. Перед світовим форумом ще будуть збори, на які зазвичай приїжджають 6-8 виконавців. На змагання їде команда в складі чотирьох баскетболісток, тому ще потрібно доводити своє право на участь в турнірі.
У Вашому житті співіснують обидва види баскетболу, та все ж цікаво дізнатися який Вам імпонує більше?
Більша динаміка, видовищність, чітко описана процедура заміни, яка дозволяє відпочити – саме за це більше люблю 3х3. Ще тут набагато менше часу на роздуми та прийняття рішень, а тому ти швидше прогресуєш, додаєш в баченні поля та командній грі. Викластись на повну за 10 хвилин – за це й більше люблю баскетбол 3х3. З травня по вересень граємо 3х3, решту року демонструємо свої вміння в Суперлізі, куди переносимо чимало навичок з гри 3х3.
Щодо «Фінал чотирьох» Кубка України . СБК «Львів» під силу завоювати такий титул?
Шанси є завжди. Ще чимало залежить від жеребу. Важко буде з БК «Київ-Баскет», з іншими можна грати на рівних. Що ж до відповіді на запитання «що потрібно для перемоги», то за цим треба звертатися до нашого тренера. Я вважаю, що підтримка вболівальників, які вірять в команду, додає команді сил і наснаги. У нас вже є постійні вболівальники, прихильники команди. Тому розуміємо, що граємо не даремно, а для посмішок і щастя таких людей.