У чемпіонаті України серед команд чоловіків у Вищій лізі добігає кінця перший етап. Впевнено лідирує в дивізіоні Прометей з Кам’янського. Прес-служба клубу поспілкувалася з форвардом команди Ігорем Кривцовим. Баскетболіст розповів, як погодився на пропозицію Прометея, чим планує займатися після завершення кар’єри та інше.
- Ігоре, розкажи, як ти потрапив в СК Прометей?
- Мені зателефонував агент, сказав, що створюється така команда і, що мною зацікавився тренер. Я дізнався про перспективи цього клубу, мені стало цікаво і я погодився.
- Ну, і як тобі тут?
- Це дуже хороша організація! Мене дуже приємно дивує, що за такий короткий час керівникам вдалося зробити такий професіональний рівень. І це стосується всього: побуту, залу, тренувань, організації тренувального процесу, підходу до всіх питань. У Кам'янському я вже не перший раз, тому відчуваю себе тут дуже добре, так як місто мені знайоме.
- Зараз тобі 32 роки. А скільки ти ще плануєш грати і які плани на майбутнє? Хочеш стати тренером після завершення кар'єри баскетболіста?
- Грати в баскетбол я буду завжди. А ось на професіональному рівні - до тих пір, поки буду ефективним. А після завершення професіональної кар'єри у мене є мрія створити свою баскетбольну школу, щоб вносити щось в розвиток українського баскетболу.
- Стандартне питання до баскетболіста з ростом 204 см, і напевно не маленьким розміром взуття, у тебе виникають проблеми з підбором речей і взуття? Як ти одягаєшся?
- Розмір взуття у мене 48. Ну в плані спортивного одягу, на щастя, проблем не виникає, так як клуб видає екіпіровку. А ось з тим, що одягати в повсякденному житті, проблеми звичайно виникають. Хочеться ж виглядати пристойно і не відставати від модної індустрії. Раніше доводилося дуже довго шукати підходящі речі, в магазинах або на ринку. Зараз з цим трохи легше - є інтернет. Більшість своїх речей я замовляю з інших країн саме через нього.
- А як ти харчуєшся? Наскільки великі твої порції, і що ти найчастіше любиш їсти?
- Я звертаю більше уваги не на кількість, а на якість їжі. Найчастіше готую собі сам, але іноді можу побалувати себе і сходити кудись смачно поїсти. В основному готую собі здорову їжу: каші, м'ясо, салати. Намагаюся обходитися без сильно жирного, смаженого, солоного і солодкого. Рахую калорії.
- Зайшовши до тебе на сторінку в соцмережі, можна помітити, що ти захоплюєшся психологією. Розкажи про це, якщо можна.
- Так, дійсно, до психології у мене є інтерес, і я навіть замислююся отримати другу освіту за цій сфері (перша освіта Ігоря - економіст-аналітик). Мені це цікаво тому, що, хоч як крути, але все в нашому світі пов'язано зі сприйняттям людини і її психології. Для мене дуже важливий такий аспект як спортивна психологія. Адже ні для кого не секрет, що у чемпіонів одна психологія, а у людей, які програють, зовсім інше мислення. Людина може бути дуже добре підготовленою фізично, але якщо у неї неправильні думки, то вона може не досягти бажаного результату. Тому я, можна так сказати, поєдную приємне з корисним. Розвиваюся в цій сфері, вивчаю різні матеріали, і деякими з них можу ділитися на своїй сторінці в соцмережі.
- Яку пораду ти б міг дати юному баскетболістові?
- Мені один тренер якось сказав, що в баскетболі головне терпіння, і для того, щоб чогось досягти потрібно бути терплячою людиною. Ці слова мені дуже допомогли, я повністю з ними згоден і тому кожному початківцю буду говорити те ж саме. Якщо глибше зануритися в усі баскетбольні моменти: захист, напад, перемоги, поразки - що б це не було, у всьому допомагає - терпіння. Для прикладу: що в українському, що в закордонному баскетболі було стільки талановитих гравців, але вони
були нетерплячі й не домагалися таких успіхів, як люди, які були менш талановиті, але старанно тренувалися, терпіли біль і поразки і вірили в свою мрію. Тому, я вважаю, що головне в баскетболі - терпіння.