Олександр Мунтян: турнір в Італії показазав характер збірної України

Нагода поспілкуватися із Олександром Мунтяном випала несподівано. На кілька днів він затримався у Пуща-Водиці, щоб узяти участь у роботі зі збірною України гравців віком до 14 років, що для головного тренера U-18, було дещо дивним, хоча лише на перший погляд.

- Нічого дивного, адже, я добре знаю 2005 рік народження, це той вік який складає основу цієї збірної, тим більше до її складу запрошено кількох наших хлопців із Дніпра. Дмитро Коломійченко охоче спілкується зі мною та й з іншими тренерами, які працюють з цими гравцями.

- Чи буде і надалі брати участь у роботі з цією збірною?

- Якщо буде потрібна моя допомога, то звичайно я буду радий, хоча звісно у мене основна робота у збірній вісімнадцятирічних і влітку терміни підготовки будуть співпадати. Хоча зрештою, для команди U-14 програма розписана здається на 2 місяці, тому цілком реально, що у якісь періоди я зможу брати участь у тренувальному процесі, або , можливо у якомусь турнірі.

- Ви згадали про U-18, коли плануєте розпочати підготовку до вашого ЄвроБаскету?

- Почато зборів у нас заплановано на 16 червня під Києвом на базі «Сокіл», по товариських турнірах або матчах, гадаю інформація з’явиться пізніше. Хотілося б зіграти на трьох турнірах, хоча командам дивізіону В, дещо важче пробитися на турніри хорошого рівня. Спаринги це теж прийнятний варіант, але турніри дають значно більше інформації.

- Власне, можна сказати, робота із цією командою уже для вас розпочалася?

- Так, наприкінці зими ми зіграли дуже хороший турнір у Італії, серед суперників були команди Дивізіону А: греки, словенці і власне господарі змагань, дуже хороший сильний склад. Турнір традиційний проводиться уже 30 років, до речі одним із MVP цих змагань, ще на початку дев’яностих був Олександр Лохманчук, його ім’я закарбоване у історії цих змагань. З більш пізніх прикладів Луїджі Датоме. Дуже добре що федерація організувала нам цей виїзд, він був корисним.

- Що ви для себе відзначили на цьому турнірі.

- У першу чергу ми хотіли дати пограти усім хлопцям, які приїхали з нами і у перших поєдинках приблизно однаковий час мали усі 12 гравців. Нажаль ми поступаємося у фізичній підготовці нашим одноліткам майже по усіх позиціях, хіба якщо говорити про 4-5 номери ми можемо конкурувати, у всіх суперників у позиціях 1-3 гравці більш фактурні, краще підготовлені і фізично, і технічно теж. Якщо наприклад Сергєєв і Фреш-Стаханов майже не поступалися у атлетизмі, то сучасні треті номери, уже у цьому віці більш високі.

- Чи задоволені вт були результатом і чи буде змінюватися склад команди на ЄвроБаскет?

- Результат для нас був далеко не на першому місці, після того як у перших матчах ми прокрутили максимально широку ротацію, у третій грі визначилися зі складом і вузькою ротацією здобули перемогу над словенцями, у четвертому матчі ми грали за вихід до фіналу із Італією і програли лише 4 очки, на заключний матч було помітно, що наші лідери видихаються. Для усіх без винятку хлопців грати 5 матчів протягом навіть тижня, не звично. до таких навантажень, та ще із хорошим суперником вони не звикли, навіть ті, хто постійно виступає у Вищій лізі, а цей формат близький до того як ми будемо грати на чемпіонаті Європи. Зате ми побачили відмінні вольові характеристики хлопців, в плані віддачі і бажання грати до них жодних претензій, не в останню чергу завдяки вольовим якостям Фреш-Стаханов потрапив до символічної збірної турніру. Щодо складу, була ціла низка гравців, яких ми запросили, адже хтось грає за кордоном, не усі хлопці, які грають в Україні змогли приїхати, тому скажу так. Усіх хто були на турнірі у Італії ми хочемо побачити улітку плюс додамо, ще кількох кандидатів і на зборах уже будемо спостерігати за усіма.

- А щодо тренерського штабу визначеність є?

- Так сподіваюся, що цим же колективом і будемо працювати далі. З Олександром Вороною ми уже відпрацювали разом 4 ЄвроБаскети по різних категоріях, колись він був головним, я йому допомагав, зараз він асистент, а я головний тренер, так що у нас уже робота відлагоджено. Долучився до нашого штабу і Максим Балашов, з ним ми перетиналися, можна сказати з дитинства, зрештою ми земляки, обидва з Дніпра, до його сильних сторін належить те що він працює із командою Вищої ліги. У нього у складі грає ціла низка кандидатів до збірної: Сидорук, Заяць, Пошабля, Хімічук решта кандидатів у нього на виду, адже вони грають у клубах-суперниках, уже перед турніром він дав нам доволі вичерпну інформацію по усіх гравцях, у якому вони стані, чого від них чекати. Ще у нього є величезне бажання працювати. Хотів би відзначити і лікаря Сергія Калінкіна, він вперше по нашому проханню проводив із хлопцями психологічні тести, що дуже важливо у сучасному баскетболі із цією інформацією нам ще слід буде попрацювати, щоб мати більше уявлення про гравців.

- Ви відводите психологічній підготовці таку важливу роль?

- Це дуже важливо, баскетбольна гра складається із безлічі ситуацій і епізодів і тренеру конче необхідно розуміти хто з гравців як поведеться у тому чи іншому випадку. Знову ж таки фактор товариських турнірів – це теж частина психологічної підготовки. Раніше хлопці виїжджали не ЄвроБаскет і це був їх перший досвід коли вони подорожували літаками, коли вони бачили іноземних гравців чи навіть просто жили без батьків у готелях і вони дивилися на усе квадратними очима і не розуміли куди потрапили, тобто концентруватися на грі геть не могли. Зараз є така можливість обкатати їх на турнірах, для того щоб чемпіонат уже не був для них шоком. Повертаючись до тренерської тематики, вони мають бачити що з ними працюють тренери однодумці, які мислять в одному напрямку, які працюють як одна команда, адже, цю інформацію вони теж зчитують і самі будуть поводитися так само як і тренери.

- Які завдання ви бачите перед собою на ЄвроБаскеті?

- У нашій ситуації завдання може бути лише одне – повертатися у Дивізіон А. Хоча наразі інформації по суперниках ще небагато, але слід розуміти, що на весь чемпіонат може бути 2-3 команди, які за рівнем суттєво поступаються іншим, але абсолютна більшість поєдинків уже на груповій стадії будуть дуже важкими, хоча я повторюся, це не відміняє нашого завдання виходу до Дивізіону А.