Родинні та великодні цінності капітана Черкаських Мавп

Підйом о сьомій ранку та чітке дотримання графіку.

Підйом о сьомій ранку та чітке дотримання графіку. Так починається будень у родині Кольченків. Незмінна традиція, якщо голова сімейства поряд, – спільний сніданок. За одним столом збираються донька Єва, дружина Ірина та сам Сашко. Усі – ретельно стежать за раціоном.

Ірина Кольченко, дружина баскетболіста: «Зазвичай наш ранковий раціон максимально легкий та збалансований. Це можуть бути каші, вівсянка з фруктами або ж різноманітні сирні вироби».

Не виняток і Великдень. Родина має свої традиції. Найголовніша – це час проведений разом.

Ірина Кольченко, дружина баскетболіста: «Саша завжди любить робити сюрпризи і чимось дивувати, це, звичайно ж, дуже приємно і незабутньо! Я вважаю, важливо говорити один одному про почуття і не тільки говорити, а підтверджувати ці дії вчинками і справами. Й дитина сама буде це бачити і відчувати, так як ми виховуємо себе, а діти завжди беруть з нас приклад. Донька радіє моментам навіть, коли батьки просто йдуть взявшись за руки, вона завжди приділяє цьому увагу і все помічає».

Навіть по завершенню баскетбольного сезону «Черкаських Мавп», родина капітана все ще дотримується запланованого графіку. Донька Єва відвідує школу та займається черлідингом, де має вже суттєві досягнення.

Ірина Кольченко, дружина баскетболіста: «Євочці теж пощастило зустріти нових друзів, її дуже добре і тепло прийняли в колективі. Нам дуже подобається 9 гімназія, в якій донька отримує нові знання. Вона навчається під чуйним керівництвом, прекрасного викладача Анелі Василівни. Це нова програма -пілотний клас, де все підібрано воєдино, все необхідне для розвитку юних леді. Так Евочка продовжує займатися спортом, на щастя з викладачем по танцям нам теж дуже пощастило. Вона входить до складу юніорської команди «Голден Ледіс», під керівництвом прекрасної Ірини Петренко».
Дружина Ірина дбає, аби сімейство не вибивалося з графіку, ретельно стежить за раціоном. Й, попри все, ще встигає займатися спортом та вивчати іноземні мови.

Зазвичай, каже подружжя, забравши доньку зі школи, збираються разом за обіднім столом. Звісно, коли графік дозволяє. Потому родина знову роз’їжається у справах. Кожен у своїх. Найбільше сімейство любить вечірні години, коли всі вдома. 

Олександр Кольченко, капітан БК «Черкаські Мавпи»: «Люблю нашу вітальню. Та стоїть телевізор, перед яким ми збираємося всією сім’єю. Люблю сидіти, обійнявши своїх дівчаток. Коли приходиш із тренування, то хочеться відпочити, змінити оточення зі спортивного майданчику на сімейний затишок. Але, коли сонячні дні, то стараюся вибратися на повітря, не сидіти вдома. Прогулятися, відкрити нові місця для себе».

Родина зізнається: за рік спільного життя у Черкасах, вже встигли полюбити місто.

Олександр Кольченко, капітан БК «Черкаські Мавпи»: «Для мене це вже третій рік у Черкасах. Перший сезон був не повний, я лише половину сезону провів тут. Я ще не знав всіх полюсів та мінусів. Наступний сезон був адаптаційний, я глибше занурювався у життя міста. Коли ж я переконався, що Черкаси підходять для сумісного проживання, що тут є все необхідне для дитини та дружини, що наше проживання буде тут максимально комфортне. Вирішили Черкаси, чому ні? Тут мене все влаштовує».

Та переїзду до Черкас, додає вже Ірина, передували нелегкі місяці розлуки. Родина практично жила на два міста. Складніше стало, коли донька пішла до школи.Олександр Кольченко, капітан БК «Черкаські Мавпи»: «Баскетбол баскетболом, а сім’я – це сім’я. Родина для мене у пріоритеті. Дитина підростає і потрібно, щоб татове плече було поряд. Це нормальне явище, коли сім’я, незалежно від роботи її членів, має бути поряд. Це і послугувало головним фактором, щоб ми возз’єдналися. Тому що минулого року, коли дитина пішла у перший клас, ми ще не знали, як вона адаптується,тому вирішили її не відривати. Щоб донька ходила на навчання поряд з бабусею та дідусем. Це була допомога з їхнього боку. А я мав нагоду займатися своїми спортивними справами. У цьому році прийняли рішення, що вдосталь сумувати один за одним на відстані. Потрібно бути поряд разом».Ірину ж нове місто підкупило своєю компактністю та не такою насиченістю, як то зазвичай буває у мегаполісах.Ірина Кольченко, дружина баскетболіста: «Черкаси не дуже велике місто. Але, при цьому, дуже компактне, що мене і підкупає. Я люблю цивілізацію, але жити в мегаполісі я б не хотіла. Мені не подобаються затори, загазоване повітря і величезне скупчення людей. Тому Черкаси якраз цим мені і імпонують, – не потрібно втрачати багато часу, в заторах, все відносно близько. А від машин і міської метушні можна відволіктися в парках або прибережній зоні».

Як тільки сімейство твердо вирішило перебиратися до Черкас, то розпочали пошуки житла. Квартиру, зізнаються, знайшли  не одразу.

Олександр Кольченко, капітан БК «Черкаські Мавпи»: «Можна сказати, що для Черкас – це відносно невелика проблема. Виходили з кількох факторів у пошуку квартири. Це мав бути центра або Митниця, поряд зі школою (для нас було важливо, в яку школу дитина буде ходити). Потім вже «прив’язувалися» з житлом. Щоб це було недалеко від моєї основної роботи, тому що доводиться на тренування їздити два рази на день, а це ранок та вечір зайняті. Не мало часу займає дорога. Тому важливо було, що житло мало гарне місце розташування як для мене, так і родини. Щоб всі потрібні опції були поряд».

Та, попри всі переваги Черкас, переїзд дався родині не легко. Адаптація все ж зайняла певний період. Найтяжче, каже подружжя, було взимку.

Олександр Кольченко, капітан БК «Черкаські Мавпи»: «Ох, важко звикнути до погоди, хочеться більше теплих днів. Ми тривалий час жили в Одесі, Южному. Там сонця трохи більше ніж у Черкасах. Загалом місто зручне, все необхідне поряд. Доходили до мене чутки про непевну екологію та брудне повітря. Але я на собі цього не відчув. Дехто нарікає на тамтешні підприємства, але, думаю, справа не лише в цьому. До всього, наявність таких виробництв – це робочі місця для людей. А в наш час – це дуже важливо. Та, оскільки я багато часу проводжу за кермом, то дороги в Черкасах – це найбільша проблема, як на мене. Як на мене, е зараз найактуальніше питання для містян, щоб дороги були в кращому стані».

У переддень Великодня капітанська родина збирається разом. Сьогодні готують традиційні святкові смаколики. Серед пріоритетних страв – паска та розфарбовані крашанки. Зазвичай сімейство зустрічає свято у великому колі родичів. Утім, не цього року, каже дружина Ірина.

Ірина Кольченко, дружина баскетболіста: «Так ми дуже любимо це свято і хочеться, звичайно, зустрічати його вдома з рідними і близькими людьми. Але донечка ще не закінчила навчальний рік, тому будемо зустрічати це велике свято тільки в колі своєї сім'ї. Дочка, як і всі напевно дітки, дуже любить пасочки, тому чекає цей день з радістю. У Великдень ми обов'язково ходимо до церкви святити крашанки і паски».

Родина капітана «Черкаських Мавп» Олександра Кольченка зичить усім щасливого Великодня. Й сподівається, що з цим святом у кожну українську родину прийде злагода, гармонія та мир.